bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
Matthew 22
Matthew 22
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 23 →
1
А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
2
«Царство Небесне подібне до Царя, котрий влаштував весілля синові своєму.
3
І послав рабів своїх кликати запрошених на весільний обід, і не схотіли прийти.
4
Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть запрошеним: 'Ось я приготував обід мій; телята і все вгодоване заколене, і все готове; приходьте на весілля'.
5
Та вони, знехтувавши те, пішли, хто на поле своє, а хто на торг свій.
6
Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.
7
Цар, почувши про це, розгнівався і, пославши військо своє, знищив убивць тих, і спалив місто їхнє.
8
Тоді каже він слугам своїм: 'Весільний обід готовий, але покликані не були достойні.
9
Тому ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля'.
10
І раби ті вийшли на дороги, і зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих. І весільний зал наповнився возлежалими гостями.
11
Цар прийшов подивитись на гостей і побачив там чоловіка одягненого не у весільну одежу.
12
І каже йому: 'Друже, як ти ввійшов сюди не у весільній одежі?' Та він мовчав.
13
Тоді цар сказав слугам: 'Зв'яжіть йому руки і ноги і вкиньте його в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів!'
14
Бо багато покликаних, а мало вибраних».
15
Тоді фарисеї пішли і радились, як би зловити Його на слові.
16
І посилають до Нього учнів своїх з іродіанами, кажучи: «Учителю, ми знаєм, що Ти справедливий і навчаєш дороги Божої правдиво і не турбуєшся, щоб догоджати будь-кому, бо не дивишся ні на яку особу.
17
Отож, скажи нам: як Тобі здається? Чи належить давати податок кесареві, чи ні?»
18
Але Ісус, знаючи лукавство їхнє, сказав: «Чого спокушаєте Мене, лицеміри?
19
Покажіть Мені монету, якою платиться податок». І принесли Йому динарій.
20
І сказав їм: «Чиє це зображення і напис?»
21
Кажуть Йому: «Кесаря!» Тоді говорить їм: «То ж віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богу!»
22
Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
23
У той день, підійшли до Нього саддукеї, які твердять, що нема воскресіння, і запитали Його,
24
кажучи: «Учителю, Мойсей сказав: 'Коли хто помре, не маючи дітей, то нехай брат його ожениться з дружиною його і відродить потомство братові своєму'.
25
Було сім братів: перший, оженившись, помер і, не маючи дітей, залишив дружину свою братові своєму.
26
Так само і другий, і третій, аж до сьомого.
27
Після всіх, померла і жінка.
28
Отже, по воскресінні, котрого з семи буде вона дружиною? Бо всі мали її».
29
Ісус сказав їм у відповідь: «Помиляєтесь, не знаючи Писання, ні сили Божої,
30
бо по воскресінні не женяться і заміж не виходять, але перебувають, як ангели Божі на небесах.
31
А про воскресіння мертвих хіба не читали ви, сказаного вам Богом:
32
'Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Він не є Бог мертвих, а живих'».
33
І чуючи, народ дивувався вченню Його.
34
А фарисеї, почувши, що Він змусив саддукеїв замовкнути, зібралися разом.
35
І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:
36
«Учителю, яка найбільша заповідь у законі?»
37
Ісус відповів йому: «'Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм'.
38
Це є перша і найбільша заповідь.
39
Друга ж подібна до неї: 'Люби ближнього твого, як самого себе'.
40
На цих двох заповідях утверджується весь Закон і пророки».
41
Коли ж зібрались фарисеї, Ісус запитав їх:
42
«Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Кажуть Йому: «Давидів!»
43
Говорить їм: «Як же Давид в натхненні називав Його Господом, кажучи:
44
'Сказав Господь Господеві Моєму: Сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх'.
45
Отже, коли Давид називає Його Господом, то як же Він син Йому?»
46
І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто більше не відважувався питати Його.
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 23 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28