bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Isaiah 14
Isaiah 14
Ukrainian UMT
← Chapter 13
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 53
Chapter 54
Chapter 55
Chapter 56
Chapter 57
Chapter 58
Chapter 59
Chapter 60
Chapter 61
Chapter 62
Chapter 63
Chapter 64
Chapter 65
Chapter 66
Chapter 15 →
1
Господь явить милосердя до Якова і знову вибере народ Ізраїлю, поселить його на власній землі. До нього приєднаються інші народи, і ввіллються в рід Якова.
2
Ці народи приведуть народ Ізраїлю на рідні землі, а Ізраїль зробить їх своїми рабами й рабинями на Господній землі, Ізраїль захопить своїх колишніх поневолювачів і правитиме своїми гнобителями.
3
Коли Господь дасть тобі звільнення від болю, від клопотів, від тяжкої підневільної праці, яку ти мусив виконувати.
4
Тоді Ізраїль заспіває переможну пісню про царя вавилонського: «Погляньте, чим скінчив жорстокий цар, як припинилось гноблення!
5
Господь потрощив жезл поганця, берло правителів зламав,
6
яким народи карав той цар у гніві, що вибухав невпинно, народами у гніві правив, їх переслідував весь час.
7
Тепер уся країна заспокоїлась, затихла, народ співати починає.
8
І навіть кипариси та ливанські кедри радіють, що тебе немає. Вони шумлять: „Відтоді, як загинув ти, ніхто вже не рубає наше віття”.
9
Шеол у захваті тебе зустріне, як тільки-но зійдеш униз. Він марища померлих збудить, усіх правителів землі. Усіх царів, що правили народами колись, він змусить підвестися з трону.
10
Вони всі відгукнуться і промовлять: „Ти теж знесилився, як ми, ти став таким, як ми!”
11
Твоя гординя у Шеол спустилась під звуки арф тужливі. Черва, звиваючись, тобі за постіль править, тебе прикриють зверху черв’яки.
12
О вранішня яскрава зірко, як низько ти з небес упав. Тебе зрубали при землі, ти горілиць простягся.
13
Собі казав ти: „Я у небеса зійду, престол свій вознесу я вище зірок Божих. Я сяду на Святій горі, де боги зустрічаються, аж на верхівці Зафон-гори.
14
Я вознесусь над хмарами, мов Бог Всевишній”.
15
Але тебе жбурнули у Шеол — в найдальші пекла закутки.
16
Хто тебе бачитиме, очам своїм нізащо не повірить. Вони подумає про це і скажуть: „Хіба це той, хто землю потрясав, і хто наводив жах на царства?
17
Невже це той, хто світ увесь пустелею зробив, хто зруйнував міста, не відпускав на рідну землю полонених?”
18
Усі царі народів поховані у славі й шані, покоїться в своїй могилі кожен цар.
19
Тебе лиш викинули із могили, мов зайву гілку відрубали. Тебе накрили саваном, як тих, хто від меча поліг, кого в кам’яну яму опускають, як стоптаного копитами на полі бою.
20
Ти з ними не з’єднаєшся в могилі, тому що власну ти країну загубив, народ свій власний ти на смерть прирік. Нехай те плем’я лиходіїв ніколи не згадають більше.
21
Готуй різню його синам за батька їхнього провини. Вони вже правити не будуть на землі, свої міста по світу не зведуть».
22
«Я встану на боротьбу з ними», — сказав Всемогутній Господь. «Я повстану на Вавилон, покладу край його та його нащадків славі, — говорить Господь. —
23
Я зроблю його осідком дикобразів, перетворю його на болото. Я змету Вавилон мітлою розрухи». Так сказав Всемогутній Господь.
24
Господь Всемогутній дав клятву: «Неодмінно все збудеться так, як Я замислив. Все здійсниться так, як Я задумав.
25
Я вигублю Ассирію в Моїй країні, Я розтопчу її на Моїй горі. Я зніму з Юдеї ассирійське ярмо, спаде цей тягар з їхніх плечей.
26
Ось що задумано для всієї землі, а ось та Рука, що простерта над усіма народами».
27
Коли Господь Всемогутній задумав щось, хто може його спинити? Коли Господня рука занесена для покарання, хто може її відвести?
28
Це послання надійшло в рік смерті царя Агаза:
29
Не радійте, филистимляни, що жезл, яким вас карали, зламано. Бо зі зміїного роду виповзе ще отрутніша гадюка, а її нащадок буде змієм крилатим.
30
Найбідніші будуть ситими, а нужденні спочинуть у безпеці. Але ваше коріння Я виморю голодом, а тих, хто виживе, доб’ю.
31
Ридайте, брами! Плач, о місто! Лякайтеся, усі филистимляни! Дивіться, з півночі повзе навала димна, нема відсталих у вояцьких лавах.
32
Що відповісти посланцям народу? Господь безпечним встановив Сіон, безпечний буде там Його бідак.
← Chapter 13
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 53
Chapter 54
Chapter 55
Chapter 56
Chapter 57
Chapter 58
Chapter 59
Chapter 60
Chapter 61
Chapter 62
Chapter 63
Chapter 64
Chapter 65
Chapter 66
Chapter 15 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66