bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Isaiah 49
Isaiah 49
Ukrainian UMT
← Chapter 48
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 53
Chapter 54
Chapter 55
Chapter 56
Chapter 57
Chapter 58
Chapter 59
Chapter 60
Chapter 61
Chapter 62
Chapter 63
Chapter 64
Chapter 65
Chapter 66
Chapter 50 →
1
Послухайте мене, з усіх кінців землі народи, послухайте, всі люди, хоч би де жили! Ще до народження призвав Господь мене Йому служити, Моє ім’я назвав, коли я в материнськім лоні був.
2
Мені Він мову вигострив, мов разючий меч, та захищає в затінку руки Своєї. Мов гостру стрілу, мене відшліфував Господь, надійно в сагайдаці заховав.
3
Сказав Господь мені: «Слуга ти Мій, Ізраїлю, прославлюсь Я тобою».
4
А я подумав: «Даремно я трудився тяжко, віддав всі сили марно, надаремне. Але не сумніваюсь, що Господь мені віддасть належне, Він вирішить, що дати мені як нагороду».
5
Господь створив мене в утробі, щоб Його слугою був я. Щоб Якова народ повернув до Нього, щоб Ізраїль зібрався до Нього. В очах Господніх шану мав, Бог мій силою Своєю наділив мене.
6
Тепер Він каже: «Немає важливішого слуги для Мене, тож Я повинен повернути Якова народ, народ Ізраїлю вцілілий повернуть додому. Зроблю тебе Я світлом для решти народів, щоб порятунок Мій дійшов у всі кінці землі».
7
Ось що сказав Господь Святий, Визволитель Ізраїлю тому, кого народ зневажив, зненавидів, тому, хто є рабом царів: «Царі, побачивши тебе, на ноги підведуться, правителі поклони будуть бити». То через Господа, Який довів Свою вірність, через Святого Ізраїлю, Який обрав тебе.
8
Господь каже: «Твої молитви відізвалися в Мені, Я добротою відповів тобі, Я допоміг тобі, як визволив тебе з біди, опікувавсь тобою й доручив донести Заповіт до людства, підняти землю із руїн, вернути спадок розграбований тому, хто володів одвіку ним.
9
Ти сказати в’язням мусиш: „Вільні ви, ідіть!” І в темноту послати гук: „Виходьте із пітьми”. Вони знайдуть, чим годуватись по дорогах, і голі пагорби їм пасовиськом стануть.
10
Вони не знатимуть ні голоду, ні спраги. Їм не дошкулить сонце і пустельний вітер, бо Той, Хто дає їм втіху, поведе їх далі і виведе їх до джерельної води.
11
Всі гори Я перетворю на шлях широкий, піднімуться Мої путі.
12
Погляньте, поспішають люди із далеких мандрів, ідуть і з півночі, і з заходу додому, а дехто — з Асуанської землі (Єгипту)».
13
Співайте, небеса, возрадуйся, щаслива земле, наповніться веселими піснями, гори. Тому що втішив Свій народ Господь, Він співчуває бідакам Своїм.
14
Але Сіон сказав: «Мене Господь покинув, Володар мій забув мене».
15
Господь сказав: «Хіба забути жінка може дитинча своє, чи може не жаліть дитя, що народила? Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду.
16
Поглянь, твоє ім’я тавровано вже на Моїх руках, я думаю про Тебе без зупинки.
17
До тебе діти твої рідні поспішають, від тебе підуть всі, хто руйнував тебе і мучив.
18
Зведи угору зір, кинь погляд пильний. Всі твої діти гуртуються і йдуть до тебе». Господь сказав: «Так само правда, як і те, що Я живу, ти їх носитимеш, як діадему, ти їх вдягатимеш, мов наречена.
19
Я справді зруйнував тебе й понівечив, тебе на землю Я пожбурив, але тепер твоя земля наповниться людьми, на її теренах вони тіснитись будуть. Підуть у небуття усі, хто руйнував її.
20
Народжені на чужині, твої нащадки до тебе якось завітають і промовлять: „Нам тісно тут, замало місця, дай ще землі нам, щоби селитись ми могли”.
21
Тоді себе на самоті спитаєш: „Хто народив мені усіх дітей? Я втратила своїх дітей, не можу мати інших, була у вигнанні, поневірялась у краях чужих. Хто ж виростив, підняв на ноги цих синів? Самотньою лишилась я, то звідкіля ж вони прийшли?”»
22
Ось що сказав Господь, мій Володар: «Я помахом руки народам знак подам, Я стяг звитяжний піднесу, щоб кожен бачив. До тебе принесуть синів в обіймах, дочок твоїх тобі доставлять на плечах.
23
Царі навчатимуть твоїх дітей, про них царівни піклуватись будуть. Вони вклонятимуться тобі низько і цілуватимуть підошви ніг твоїх. Тоді ти зрозумієш: Я — Господь, не розчарується ніхто, хто в Мене вірить».
24
Чи можна в переможця відібрати здобич, або відбити полоненого, щоб той утік?
25
Ось що Господь говорить: «Так, відберуть у переможців полонених, повернуться трофеї тим, кому належали раніше. Я власноруч піду на ворогів твоїх, щоб врятувати твоїх дітей.
26
Я змушу ворогів твоїх давитися своєю плоттю, від крові власної сп’яніти, наче від вина. І зрозуміють всі, що Я — Господь, твій Рятівник, твій Визволитель, Бог Якова могутній».
← Chapter 48
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 53
Chapter 54
Chapter 55
Chapter 56
Chapter 57
Chapter 58
Chapter 59
Chapter 60
Chapter 61
Chapter 62
Chapter 63
Chapter 64
Chapter 65
Chapter 66
Chapter 50 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66