bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Isaiah 41
Isaiah 41
Ukrainian UMT
← Chapter 40
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 53
Chapter 54
Chapter 55
Chapter 56
Chapter 57
Chapter 58
Chapter 59
Chapter 60
Chapter 61
Chapter 62
Chapter 63
Chapter 64
Chapter 65
Chapter 66
Chapter 42 →
1
Господь говорить: «Далекі береги і острови, послухайте мене безмовно! Нехай народи наберуться сили, наблизяться, а потім заговорять, зустрінемось разом на справедливому суді.
2
Хто розбудив того, хто йде зі сходу і здобуває перемогу, хоч би де ступив? Господь йому передає народи і упокорює царів. Він їх на порох перетворює мечем, а луком — на солому, що летить за вітром.
3
Їх переслідує він, але сам ніколи не страждає, крокує землями, у яких раніше не бував.
4
Хто це зробив, хто спричинив усе це? Хто з самого початку історію вершить? Це Я, Господь, — це Я був на початку, Я буду і наприкінці».
5
Далекі береги та острови побачили й злякались, від жаху затремтіли всі кінці землі, зібралися, зійшлись докупи.
6
Вони одне одному допомагають і підбадьорюють одне одного, промовляючи: «Будь міцним!»
7
Краснодеревник підбадьорює майстра, що працює з золотом, а коваль, що молотком формує метал, заохочує того, хто готує метал біля коваля. Коваль говорить про спайку: «Добре зроблено», — і закріпляє боввана цвяхами, щоб не перекинувся.
8
Господь говорить: «А ти, Ізраїле, — Мій слуго, ти, Якове, якого Я обрав, — нащадок Мого обранця Авраама, якого я любив.
9
Тебе зібрав Я із усіх кінців землі, з куточків найвіддаленіших я тебе покликав: „Ти — Мій слуга, тебе Я вибрав і не відштовхнув тебе”.
10
Не бійся, Я з тобою, не хвилюйся, бо Я твій Бог. Тебе зміцню й допоможу тобі, звитяжною правицею підтримаю тебе.
11
Послухай-но, на всіх, хто ображається на тебе, очікує зневага і ганьба. Усі, хто виступає проти тебе, в ніщо обернуться і щезнуть.
12
Шукатимеш ти ворогів своїх, але не знайдеш їх. Хто проти тебе йшов війною, зникнуть.
13
Тому що Я, Господь, твій Бог, тримаю твою праву руку. Це Я тобі кажу: „Не бійся, Я допоможу.
14
Не бійся, черво, Якове, маленька гусенице, Ізраїлю. Я Сам поможу тобі”», — Господь говорить. Той, Хто спасе тебе — Святий Ізраїлю!
15
Поглянь, зроблю тебе Я гостим, зубцями всіяним новим молотилом, ти будеш молотити й руйнувати гори, а з пагорбів полову зробиш.
16
Ти їх підкинеш догори, а вітер їх підхопить, понесе, і буря розкидає їх. А ти щасливим будеш з Господом, пишатись будеш Святим Ізраїлю.
17
Коли шукають марно воду бідні і нужденні, коли у роті в них пересихає від спраги, то Я, Господь, їм відповім: «Я, Бог Ізраїлю, на самоті їх не залишу».
18
Я утворю річки між скель сухих, в долинах потечуть струмки. Перетворю пустелі на озера, джерелами наповню землю спраглу.
19
Я кедри посаджу в пустелі, акації, оливи, мирт, кипариси, берест і сосну.
20
Я все це зроблю, щоб усі бачили і знали, думали й розуміли, що це зробила Господа рука, що це створив Святий Ізраїлю.
21
Господь, Яків цар, говорить: «Люди Ізраїлю, принесіть Мені свою справу, подайте ваші переконливі докази.
22
Нехай ваші боввани скажуть про минулі події, про їхнє значення, щоб ми могли їх осягнути й зрозуміти їхні наслідки, або про майбутнє нехай скажуть нам.
23
Скажіть, що чекає на нас, щоб ми знали, що ви — боги. Принаймні зробіть щось добре чи зле, щоб ми стривожились і злякалися разом.
24
Але ж ви самі — ніхто і ні на що не здатні, а хто вам поклоняється, той — огидний ».
25
На півночі його збудив Я, тож Він прийшов. Зі сходу кликали його на ймення. Він топче управителів, немов багно, немов гончар, що розминає глину.
26
Хто з ваших рукотворних бовванів з самого початку дав про це нам знати? Хто попередив, щоб могли сказати: «Він правий». Ніхто із ваших лжебогів насправді не сказав нічого, ніхто не попередив, ніхто не чув від них ні слова.
27
Я перший сповістив Сіон, гінця послав Я до Єрусалима сказати: «Глянь, поглянь, ідуть вони!»
28
Дивлюся Я, але нема нікого серед бовванів, хто б пораду дав. Немає відповіді, коли їх питаю.
29
Вони усі — ніщо, подоби їхні, наче вітер, безтілесні, й ні нащо не здатні.
← Chapter 40
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 51
Chapter 52
Chapter 53
Chapter 54
Chapter 55
Chapter 56
Chapter 57
Chapter 58
Chapter 59
Chapter 60
Chapter 61
Chapter 62
Chapter 63
Chapter 64
Chapter 65
Chapter 66
Chapter 42 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66