bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Job 14
Job 14
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 13
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 15 →
1
Людина, народжена жінкою, короткочасна і пересичена печалями:
2
як квітка, вона виростає й опадає; тікає, як тінь, і не зупиняється.
3
І на неї-то Ти відкриваєш очі Твої, і мене ведеш на суд з Тобою?
4
Хто народиться чистим від нечистого? Жоден.
5
Якщо дні йому визначені, і число місяців його в Тебе, якщо Ти поклав йому межу, якої він не перейде,
6
то ухилися від нього: нехай він відпочине, доки не закінчить, як найманець, дня свого.
7
Для дерева є надія, що воно, якщо і буде зрубане, знову оживе, і паростки від нього виходити не перестануть:
8
якщо і застарів у землі корінь його, і пеньок його завмер у поросі,
9
але, лиш відчуло воду, воно дає паростки і пускає гілки, ніби знову посаджене.
10
А людина вмирає і розпадається; відійшла, і де вона?
11
Витікає вода з озера, і ріка вичерпується і висихає:
12
так людина ляже і не встане; до закінчення неба вона не пробудиться і не встане від сну свого.
13
О, якби Ти в пеклі сховав мене і приховував мене, доки пройде гнів Твій, поклав мені термін і потім згадав про мене!
14
Коли помре людина, то чи буде вона знову жити? В усі дні визначеного мені часу я очікував би, поки прийде мені зміна.
15
Покликав би Ти, і я дав би Тобі відповідь, і Ти явив би благовоління творінню рук Твоїх;
16
бо тоді Ти підраховував би кроки мої і не підстерігав би гріха мого;
17
у сувої було б запечатане беззаконня моє, і Ти закрив би провину мою.
18
Але гора, падаючи, руйнується, і скеля сходить з місця свого;
19
вода стирає камені; паводок її змиває земний порох: так і надію людини Ти знищуєш.
20
Пригнічуєш її до кінця, і вона відходить; змінюєш їй лице і відсилаєш її.
21
Чи в пошані діти її — вона не знає, чи принижені — вона не відає;
22
але плоть її на ній болить, і душа її в ній страждає.
← Chapter 13
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 15 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42