bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Job 3
Job 3
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 2
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 4 →
1
Після того відкрив Іов вуста свої і прокляв день свій.
2
І почав Іов і сказав:
3
згинь день, у який я народився, і ніч, у яку сказано: зачалася людина!
4
День той нехай буде темрявою; нехай не шукає його Бог з висоти, і нехай не засяє над ним світло!
5
Нехай затьмарить його темрява і тінь смертна, нехай обійме його хмара, нехай страшаться його, як палючої спеки!
6
Ніч та, — нехай володіє нею морок, нехай не рахується вона в днях року, нехай не ввійде у число місяців!
7
О! ніч та — нехай буде вона безлюдна; нехай не ввійде в неї радість!
8
Нехай проклянуть її ті, що проклинають день, здатні розбудити левиафана!
9
Нехай померкнуть зірки світанку її: нехай чекає вона світла, і воно не приходить, і нехай не побачить вона вій денниці
10
за те, що не зачинила дверей утроби матері моєї і не приховала горя від очей моїх!
11
Чому я не помер, виходячи з утроби, і не помер, коли вийшов з утроби?
12
Навіщо прийняли мене коліна? навіщо було мені годуватися грудьми?
13
Тепер би лежав я і спочивав; спав би, і мені було б спокійно
14
з царями і радниками землі, які забудовували для себе пустелі,
15
або з князями, у яких було золото, і які наповнювали доми свої сріблом;
16
або, як викидень прихований, я не існував би, як немовлята, які не побачили світла.
17
Там беззаконні перестають наводити страх, і там відпочивають виснажені в силі.
18
Там в’язні разом насолоджуються спокоєм і не чують криків приставника.
19
Малий і великий там рівні, і раб вільний від господаря свого.
20
Навіщо дано страднику світло, і життя засмученим душею,
21
які чекають на смерть, і немає її, які викопали б її охочіше, ніж скарб,
22
зраділи б до захвату, захоплювалися б, що знайшли гріб?
23
Навіщо дано світло людині, путь якої закрита, і яку Бог оточив мороком?
24
Зітхання мої попереджають хліб мій, і стогони мої ллються, як вода,
25
бо жахливе, чого я жахався, те й осягло мене; і чого я боявся, те і прийшло до мене.
26
Немає мені миру, немає спокою, немає відради: спіткало нещастя.
← Chapter 2
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 4 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42