bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Job 30
Job 30
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 29
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 31 →
1
А нині сміються з мене молодші за мене літами, ті, батьків яких я не погодився б помістити з псами стад моїх.
2
І сила рук їх до чого мені? Над ними вже минув час.
3
Бідністю і голодом виснажені, вони тікають у степ безводний, похмурий і спустошений;
4
щипають зелень біля кущів, і ягоди ялівцю — хліб їх.
5
Із суспільства виганяють їх, кричать на них, як на злодіїв,
6
щоб жили вони у вибоїнах потоків, в ущелинах землі і скелях.
7
Ревуть між кущами, туляться під терням.
8
Люди знедолені, люди без імені, непотріб землі!
9
Їх-то зробився я нині піснею і їжею розмов їхніх.
10
Вони гребують мною, віддаляються від мене і не утримуються плювати перед лицем моїм.
11
Оскільки Він розв’язав повід мій і вразив мене, то вони скинули з себе вузду перед лицем моїм.
12
З правого боку встає цей непотріб, збиває мене з ніг, направляє згубні свої шляхи до мене.
13
А мою стежку зіпсували: все встигли зробити для моєї погибелі, не маючи помічника.
14
Вони прийшли до мене, як крізь широкий пролом; з шумом кинулися на мене.
15
Жахи напали на мене; як вітер, розвіялася велич моя, і щастя моє зникло, як хмара.
16
І нині знемагає душа моя в мені: дні скорботи огорнули мене.
17
Уночі ниють у мені кістки мої, і жили мої не мають спокою.
18
Насилу знімається з мене одяг мій; краї хітона мого тиснуть мене.
19
Він кинув мене у бруд, і я став, як порох і попіл.
20
Я взиваю до Тебе, і Ти не слухаєш мене, — стою, а Ти тільки дивишся на мене.
21
Ти зробився жорстоким до мене, кріпкою рукою ворогуєш проти мене.
22
Ти підняв мене і змусив мене літати з вітром і розтрощуєш мене.
23
Так, я знаю, що Ти приведеш мене до смерти й у дім зібрання усіх, хто живе.
24
Певно, Він не простягне руки Своєї на дім кісток: чи будуть вони кричати під час свого руйнування?
25
Чи не плакав я про того, хто був у горі? чи не уболівала душа моя за бідних?
26
Коли я сподівався добра, прийшло зло; коли очікував світла, прийшла пітьма.
27
Мої нутрощі киплять і не перестають; зустріли мене дні печалі.
28
Я ходжу почорнілий, але не від сонця; встаю у зібранні і кричу.
29
Я став братом шакалам і другом страусам.
30
Моя шкіра почорніла на мені, кістки мої обгоріли від спеки.
31
І цитра моя зробилася сумною, і сопілка моя ридає.
← Chapter 29
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 31 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42