Job 21

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 20 Jump to: Chapter 22 →

1І відповів Іов і сказав;

2вислухайте уважно слова мої, і це буде мені утіхою від вас.

3Потерпіть мене, і я буду говорити; а після того, як скажу, насміхайтеся.

4Хіба до людини слова мої? як же мені і не бути слабкодухим?

5Подивіться на мене і вжахніться, і покладіть перст на вуста.

6Лише тільки я згадаю, — здригаюсь, і тремтіння обіймає тіло моє.

7Чому беззаконні живуть, досягають старости, та й силою міцні?

8Діти їхні з ними перед лицем їх, і онуки їхні перед очима їх.

9Доми їхні безпечні від страху, і немає жезла Божого на них.

10Віл їх запліднює і не вивергає, корова їх зачинає і не викидає.

11Як стадо, випускають вони малюків своїх, і діти їхні стрибають.

12Викликують під голос тимпана і цитри і веселяться при звуках сопілки;

13проводять дні свої у щасті і миттєво сходять у пекло.

14А між тим вони говорять Богу: відійди від нас, ми не хочемо знати шляхів Твоїх!

15Хто такий Вседержитель, щоб нам служити Йому? і яка користь прибігати до Нього?

16Бачиш, щастя їх не від їхніх рук. — Рада нечестивих, будь далекою від мене!

17Чи часто гасне світильник у беззаконних, і находить на них лихо, і Він дає їм у наділ страждання у гніві Своєму?

18Вони повинні бути, як соломинка перед вітром і як полова, яку розносить вихор.

19Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. — Нехай віддасть Він йому самому, щоб він це знав.

20Нехай його очі побачать нещастя його, і нехай він сам п’є від гніву Вседержителевого.

21Бо яка йому турбота про дім свій після нього, коли число місяців його закінчиться?

22Але чи Бога вчити мудрости, коли Він судить і небесних?

23Один помирає в самій повноті сил своїх, зовсім спокійний і мирний;

24нутрощі його повні жиру, і кістки його напоєні мозком.

25А інший помирає з душею засмученою, не вкусивши добра.

26І вони разом будуть лежати в поросі, і черва покриє їх.

27Знаю я ваші думки і хитрощі, які ви проти мене сплітаєте.

28Ви скажете: де дім князя, і де намет, у якому жили беззаконні?

29Хіба ви не запитували у подорожніх і незнайомі з їх спостереженнями,

30що у день загибелі пощаджений буває лиходій, у день гніву відводиться убік?

31Хто представить йому перед лице путь його, і хто відплатить йому за те, що він робив?

32Його проводжають до гробів і на його могилі ставлять варту.

33Солодкі для нього брили долини, і за ним іде натовп людей, а тим, що йдуть перед ним, немає числа.

34Як же ви хочете утішати мене пустим? У ваших відповідях залишається одна неправда.

← Chapter 20 Jump to: Chapter 22 →

Recommended Reading

Commentary Job Commentaries → Devotional Job Devotional Guide → Get This Bible Ukrainian Bible (Патріарха Філарета) Study Bible →