2 Samuel 17

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 16 Jump to: Chapter 18 →

1І сказав Ахітофел Абішаломові: Виберу я дванадцять тисяч чоловік і підведуся, і піду цієї ночі навздогін за Давидом.

2І нападу на нього, коли він буде знесилений і з опущеними руками, і викличу в нього острах, і всі люди, котрі з ним, повтікають, і я заб’ю й самого царя.

3І всіх людей наверну до тебе. І коли не буде одного, душі котрого ти шукаєш, тоді увесь народ буде мати мир.

4І була приємною ця річ Абішаломові і всій старшині ізраїльській.

5І сказав Абішалом: Покличте аркиянина Хушая, послухаємо, а що він скаже.

6І прийшов Хушай до Абішалома, і сказав йому Абішалом, говорячи: Ось що говорить Ахітофел. Чи вчинимо за його словам? А якщо ні, то говори ти.

7І сказав Хушай Абішаломові: Не добра цього разу порада, котру дав Ахітофел.

8І промовляв Хушай: Ти знаєш свого батька і людей його; вони хоробрі і вельми роздратовані, наче ведмедиця в полі, у котрої відняли дітей, і батько твій, – людина войовнича; він не зупиниться, щоб заночувати з народом.

9Ось, тепер він переховується у якій-небудь печері, або в іншому місці, і якщо хтось загине під час першого нападу на них, і почують, і скажуть: Була поразка людей, які пішли за Абішаломом,

10Тоді найхоробріший, у котрого серце, наче серце левове, занепаде духом; бо всьому Ізраїлеві відомо, який хоробрий батько твій і мужні ті, котрі з ним.

11А тому я раджу: Нехай збереться до тебе увесь Ізраїль, від Дана до Беер-Шеви, чисельністю, як пісок при морі, і ти сам підеш серед нього.

12І тоді ми підемо супроти нього, у якому б місці він не був, і вчинимо напад на нього, як ото падає роса на землю; і не залишиться в нього жодного чоловіка з усіх, котрі з ним.

13А якщо він увійде в якесь місто, то увесь Ізраїль принесе до того міста мотузки, і ми стягнемо його в річку, так що не залишиться й жодного камінчика.

14І сказав Абішалом і всі чоловіки Ізраїля: Порада Хушая аркиянина краща від поради Ахітофелової. Отак Господь учинив Свою волю, щоб розладнати слушну пораду Ахітофелову і Господь міг спричинити лихо Абішаломові.

15І сказав Хушай Садокові і Евіятарові, священикам: Отак і так радив Ахітофел Абішаломові, а отак і отак радив я.

16І тепер пошліть скоріше і скажіть Давидові: Не залишайся цієї ночі на рівнині в пустелі, але якнайскорше перейди, щоб не загинути цареві і всім людям, котрі з ним.

17А Йонатан та Ахімаац стояли біля джерела Роґель. І пішла служниця, і розповіла їм, а вони пішли і повідали цареві Давидові; бо вони не могли з’явитися в місті.

18І побачив їх юнак, і доповів Абішаломові; але вони обидвоє невдовзі зникли, і прийшли до Бахуріму, в оселю одного чоловіка, у котрого на подвір’ї був колодязь, і спустилися туди.

19А жінка взяла та й напнула над колодязем запинало, і насипала на нього пшениці, так, що не було видно, а що то за річ.

20І прийшли служники Абішалома до жінки в дім, і сказали: Де Ахімаац і Йонатан? І сказала їм жінка: Вони перейшли бродом річку. І шукали вони, і не знайшли, і повернулися до Єрусалиму.

21Коли вони пішли, ті вийшли з колодязя, рушили і повідали цареві Давидові, і сказали Давидові: Підведіться і скорше перейдіть воду; бо отак і так радив про вас Ахітофел.

22І підвівся Давид, і всі люди, які були з ним, і перейшли Йордан; під досвіток не залишилося жодного, котрий не перейшов би Йордану.

23І побачив Ахітофел, що не вчинили за його порадою, і осідлав віслюка, і зібрався, і пішов до свого дому, в місто своє, і вчинив заповіта домові своєму, і задушився, й помер, і похований в гробі батька свого.

24І прийшов Давид до Маханаїму, а Абішалом перейшов Йордан, сам і увесь Ізраїль із ним.

25Абішалом настановив над військом Амасу замість Йоава. Амаса був сином чоловіка, котрому ім’я Їтра, ізрееліт, який увійшов був до Авігаїл, доньки Нахашової, сестри Церуї, Йоавої матері.

26І таборував Ізраїль та Абішалом у Ґілеадському краї.

27Коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму

28Поприносили постелі, і чаші, і гончарський посуд, і пшениці, і ячменю, і борошна, бобу, сочевиці і пряженого зерна,

29І меду, і масла, і худоби дрібної, і сиру коров’ячого, принесли Давидові і людям, які були з ним, на спожиток, бо говорили вони: Народ голодний і зморений, і спраглий був у пустелі.

← Chapter 16 Jump to: Chapter 18 →