2 Samuel 3

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 2 Jump to: Chapter 4 →

1І була тривала війна між домом Сауловим і домом Давидовим. Давид усе зміцнювався, а Саулів дім все більше занепадав.

2І народилися у Давида сини в Хевроні. Первістком його був Амнон, від ізреелки Ахіноам;

3А другий син його – Кілав, від Авігаїл, колишньої дружини кармелянина Навала; а третій – Абішалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського;

4А четвертий – Адонійя, син Хаґґіт, а п’ятий – Шефатія, син Авітал,

5А шостий – Їтреам, від Еґли, Давидової дружини, – оці народилися Давидові у Хевроні.

6Коли була війна між домом Сауловим та домом Давидовим, то Авнер тримався Саулового дому.

7У Саула була наложниця на ймення Ріцпа, донька Айї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: Нащо ти злігся з наложницею батька мого?

8Тоді Авнер спалахнув гнівом на слова Іш-Бошета, і він сказав: Хіба я – псяча голова?! Я нині вчинив милість домові Саула, батька твого, братам його і друзям його, і не віддав тебе в руки Давида, а ти нині шукаєш на мені гріха через жінку.

9Те і те нехай учинить Бог Авнерові, і ще більше нехай учинить йому! Як присягався Господь Давидові, так і вчиню йому;

10Відберу царство від дому Саулового, і поставлю трон Давидів над Ізраїлем і над Юдою, від Дана аж до Беер-Шеви.

11І не міг Іш-Бошет заперечити Авнерові; тому що боявся його.

12І послав Авнер від себе послів до Давида, сказати: Чия оце земля? І ще сказати: Уклади зі мною угоду, і рука моя буде з тобою, щоб навернути до тебе увесь народ ізраїльський.

13І сказав Давид: Гаразд, я укладу з тобою угоду, лише одного прошу в тебе. А саме: Ти не побачиш обличчя мого, якщо не приведеш із собою Мелхоли, Саулової доньки, коли ти прийдеш побачити мене.

14І відпровадив Давид послів до Іш-Бошета, Саулового сина, говорячи: Віддай дружину мою Мелхолу, яку я дістав за сто обрізувань крайньої плоті филистимської.

15І послав Іш-Бошет, і взяв її від чоловіка, від Палтіїла, сина Лаїша.

16Пішов із нею і чоловік її, і з плачем проводжав її до Бахуріму, але Авнер сказав йому: Повертайся назад. І він повернувся.

17І звернувся Авнер до старшин ізраїльських, говорячи: І вчора, і третього дня ви бажали, щоб Давид був царем над вами.

18Тепер учиніть це; бо Господь сказав Давидові: Рукою служника Мого Давида Я врятую народ Мій, Ізраїля, від руки филистимлян і від руки усіх ворогів його.

19Те саме говорив Авнер і беньямінцям. І пішов Авнер до Хеврону, аби переказати Давидові все, чого бажали Ізраїль і увесь дім Беньямінів.

20І прийшов Авнер до Давида у Хеврон і з ним двадцятеро чоловіків, і вчинив Давид бенкет для Авнера і людей, що були з ним.

21І сказав Авнер Давидові: Я підведуся, і піду, і зберу до володаря мого царя увесь народ ізраїльський: і вони укладуть з тобою угоду заповіта, і будеш царювати над усіма, як бажає душа твоя. І відпустив Давид Авнера, і він пішов з миром.

22Аж ось, служники Давидові з Йоавом повернулися з походу, і принесли з собою багато здобичі; але Авнера вже не було з Давидом у Хевроні; бо Давид відпустив його, і він пішов з миром.

23Коли Йоав та все військо, що ходило з ним, прийшли, то Йоавові повідали: Приходив Авнер, син Нерів, до царя, і той відпустив його, – і той пішов з миром.

24І прийшов Йоав до царя, і сказав: Що ти зробив? Ось, приходив до тебе Авнер; нащо ти відпустив його, і він пішов?

25Ти знаєш Авнера, сина Нерового; він приходив обдурити тебе, аби вивідати вихід твій і вхід твій, і вивідати все, що ти робиш.

26І вийшов Йоав від Давида, і послав посланців за Авнером, і повернули вони його від Бор-Гассіри, а Давид про те не знав.

27Коли Авнер повернувся до Хеврону, то Йоав припровадив його до середини брами, аби поговорити з ним потайки, і вдарив його там у живіт. І вмер Авнер за кров Асаїла, брата Йоава.

28І почув про це Давид пізніше і сказав: Не маю я провини і царство моє навіки перед Господом за кров Авнера, сина Нерового.

29Нехай упаде вона на голову Йоава, і на увесь дім батька його; нехай ніколи не залишиться дім Йоава без течивого і прокаженого, або без того, що спирається на кия, і без того, що падає від меча, або без нужденного на хліб.

30А Йоав і брат його Авішай убили Авнера за те, що він забив їхнього брата Асаїла в Ґівоні в бою.

31І сказав Давид Йоавові і всім людям, що були з ним: Роздеріть одежу свою, і одягніться у рам’я і плачте над Авнером. І цар Давид йшов за гробом його.

32Коли ховали Авнера у Хевроні, то цар голосно плакав над гробом Авнера, і плакав увесь народ.

33І оплакав цар Авнера, говорячи: Хіба смертю підлого помирати Авнерові?

34Руки твої не були пов’язані, і ноги твої не в кайданах, а ти упав, як падають від розбійників. І увесь народ почав ще гіркіше плакати над ним.

35І прийшов увесь народ, щоб запросити Давида спожити хліба, коли ще тривав день; але Давид присягнувся, говорячи: Нехай те і те учинить зі мною Бог, і ще більше учинить, якщо я до заходу сонця спожию хліба чи ще чогось.

36І увесь народ спізнав про це, і сподобалося йому це, як і все, що чинив цар, було до вподоби всьому народові.

37І спізнав увесь народ і увесь Ізраїль того дня, що не від царя сталася смерть Авнера, сина Нерового.

38І сказав цар служникам своїм: Чи відаєте, що вождь і великий муж упав цього дня в Ізраїлі?

39Я зараз іще слабкий, хоча й помазаний на царство, а ці люди, сини Церуї, сильніші від мене; нехай же відплатить Господь злочинцеві за його зло!

← Chapter 2 Jump to: Chapter 4 →