2 Samuel 21

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 20 Jump to: Chapter 22 →

1Був голод на землі за днів Давида – три роки, рік за роком. І шукав Давид Господа, і сказав Господь: Це за провини Саула і кровожерливий дім його, за те, що він умертвив ґівонитян.

2Тоді цар прикликав ґівонитян і говорив з ними, ґівонитяни були не з синів Ізраїлевих, але з решток Амореїв; а ізраїльтяни дали їм присягу, проте Саул хотів винищити їх з ревности своєї до нащадків Ізраїля та Юди.

3І сказав Давид ґівонитянам: Що мені вчинити для вас, і чим примирити, щоб ви благословили спадок Господній?

4І сказали йому ґівонитяни: Не треба нам ні срібла, ні золота від Саула, чи від дому його, і не треба нам, щоб забили когось в Ізраїлі. Він сказав: То чого ви жадаєте? Я вчиню для вас.

5І сказали вони цареві: Того чоловіка, котрий вигублював нас і хотів винищити нас, щоб не було нас в жодній місцині Ізраїлевій,

6Із його нащадків видай нам сім чоловіків, і ми повісимо їх перед Господом в Ґівоті Саула, вибраного Господом. І сказав цар: Я видам.

7Але помилував цар Мефібошета, сина Йонатанового, Саулового сина, через Господню присягу, котра була між ними, поміж Давидом і Йонатаном, Сауловим сином.

8І взяв цар двох синів Ріцпи, дочки Айї, яких вона породила Саулові, Армонія та Мефібошета, і п’ятьох синів Мерови, Саулової дочки, що вона породила Адріїлові, синові мехолатянина Барзіллая,

9І віддав їх до рук ґівонитян, і вони повісили їх на горі перед Господом. І загинули всі семеро разом, вони померли у перші дні жнивування ячменю.

10Тоді Ріцпа, дочка Айї, взяла веретище, і постелила його собі на тій горі, і сиділа від початку жнив до того часу, доки не полилися на них води Божі з неба, і не давала торкнутися до них птахам небесним удень, і звірам польовим уночі.

11І доповіли Давидові, що вчинила Ріцпа, донька Айї, Саулова наложниця.

12І пішов Давид, і взяв кості Саулові і кості Йонатанові, сина його, у мешканців Ґілеадського Явешу, котрі потайки взяли їх з майдану Бет-Шану, що їх повісили филистимляни того дня, коли филистимляни побили Саула в Ґілбоа.

13І переніс він звідти кості Саулові і кості Йонатанові, сина його; і зібрали кості повішаних.

14І поховали кості Саула і Йонатана, сина його, у землі Беньяміновій, в Целі, у гробі батька його Кіша. І вчинили все, що наказав цар, і помилував Бог країну після цього.

15І була ще війна филистимлян з Ізраїлем. І вийшов Давид і служники його з ним, і воювали з филистимлянами; і стомився Давид.

16Тоді Ішбі з Нові, що з нащадків Рафа, у котрого спис був вагою на триста шеклів міді, і котрий підперезаний був новим мечем, хотів уразити Давида.

17Але йому допоміг Авішай, син Церуїн, – і він ударив филистимлянина, і забив його. Тоді люди Давидові заприсяглися, говорячи: Не вийдеш ти більше з нами на війну, щоб не загас світильник Ізраїля.

18Потім знову була війна з филистимлянами у Нові. Тоді хушанин Сіббехай переміг Сафа, котрий з нащадків Рафа.

19І була ще війна в Нові з филистимлянами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, здолав ґатянина Ґоліята, – а держак списа його був, як ткацький вал.

20І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та ногах по шість пальців, числом двадцять чотири, також із нащадків Рафи.

21І він ганьбив ізраїльтян, але його забив Йонатан, син Шім’ї, Давидового брата.

22Оці четверо були з роду Рафи у Ґаті, і впали вони від руки Давида і служників його.

← Chapter 20 Jump to: Chapter 22 →