bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Ecclesiastes 3
Ecclesiastes 3
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 2
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 4 →
1
Усьому свій час, і час кожної речі під небом.
2
Час народжуватися і час помирати; час насаджувати і час виривати посаджене.
3
Час убивати і час уздоровлювати; час руйнувати і час будувати;
4
Час плакати і час сміятися; час журитися і час танцювати.
5
Час розкидати каміння і час визбирувати каміння; час обнімати, і час ухилятися від обіймів.
6
Час шукати і час втрачати; час зберігати і час розкидати;
7
Час роздирати і час зашивати; час мовчати, і час говорити;
8
Час любити і час ненавидіти; чаc війні і час мирові.
9
Яка користь трудівникові з того, над чим він трудиться?
10
Бачив я цей клопіт, котрого Бог дав синам людським, щоб вони вправлялися в цьому.
11
Усе витворив Він прекрасним у свій час, і поклав вічність у серце їхнє, хоч людина не може осягнути справ, котрі Бог звершує, від початку до кінця.
12
Пізнав я, що немає для них нічого кращого, аніж веселитися і чинити добро у своєму житті.
13
І якщо якась людина їсть і п’є, і бачить добро у всілякій праці своїй, то це – дар Божий!
14
Пізнав я, що все, що учиняє Бог, буде навіки; до нього нічого долучити, і від нього нічого відняти; і Бог вчиняє так, щоб упокорювалися перед лицем Його.
15
Що було, те й нині є, і що буде, те вже було; і Бог прикличе минуле.
16
А ще бачив я під сонцем: місце суду, а там беззаконня, місце правди, а там неправда.
17
І сказав я в серці своєму: Праведного і лиходія судитиме Бог; тому що час для всякої речі, і суд над усяким ділом там.
18
Сказав я в серці своєму про синів людських, щоб випробував їх Бог, і щоб вони бачили, що вони самі по собі тварини:
19
Тому що доля синів людських і доля тварин – одна доля. Як ті помирають, так і оці помирають, і одне дихання у всіх, і немає в людини переваги перед скотиною, тому що все – марнота!
20
Усе рухається до одного місця; все постало з пороху, і все повернеться до пороху.
21
Хто знає: чи здіймається вгору дух людський, і чи дух тварин сходить донизу, в землю?
22
Отож, побачив я, що немає нічого кращого, як насолоджуватися людині справами своїми: тому що це доля її, бо хто приведе її подивитися на те, що буде після неї!
← Chapter 2
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 4 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12