Ecclesiastes 5

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →

1Не поспішай язиком твоїм, і серце твоє нехай не поспішає вимовити слово перед Богом; тому що Бог на небі, а ти на землі; тому слів твоїх нехай буде небагато.

2Бо, як сновидіння бувають від численних клопотів, так голос глупака пізнається з його велемовности.

3Коли даєш Богові обітницю, то поквапся виконати її, тому що Він не прихильний до безглуздих; що обіцяв, – виконай.

4Краще тобі не обіцяти, аніж пообіцяти і не виконати.

5Не дозволяй устам твоїм заводити у гріх плоть твою; і не кажи перед ангелом Божим: Це – помилка! Навіщо тобі вчиняти, щоб прогнівався Бог на слово твоє і зруйнував справу рук твоїх?

6Тому що в багатьох сновидіннях і в багатьох словах багато й марноти; але ти бійся Бога.

7Якщо ти побачиш будь-де утиски бідному та нехтування судом і правдою, то не дивуйся з того: тому що за високим спостерігає вищий, а за ним – ще вищий;

8А перевага країни загалом є цар, котрий піклується про землю.

9Хто любить срібло, той не насититься сріблом; і хто любить багатство, тому не має користі від нього. І оце – марнота!

10Примножується майно, примножуються й споживачі його; і яка втіха для володаря його, хіба що дивитися своїми очима?

11Солодкий сон трудівника, чи мало, а чи багато він з’їсть; але перенасичення багатого не дає йому заснути.

12Є болісна недуга, котру бачив я під сонцем: багатство, накопичене володарем його на шкоду йому.

13І гине багатство це від лихої пригоди: народив він сина – і нічогісінько немає в руках у нього.

14Як вийшов він голим з лона матері своєї, таким і відходить, яким прийшов, і нічогісінько не візьме від праці своєї, що міг би взяти з собою.

15І оце важка недуга: яким прийшов він, таким і відходить. То яка йому користь, що він трудився на вітер?

16А він же упродовж цілого життя у днях своїх їв у пітьмі, у великому роздратуванні, в смутку і в досаді.

17А ось іще я знайшов добре і приємне: їсти і пити і втішатися добром у всіх трудах своїх, якими хто трудився під сонцем у всі дні життя свого, котрі дав йому Бог; тому що це його доля.

18І, якщо якомусь чоловікові Бог дав багатство і майно, і дав йому владу користуватися від них, і брати свою частку, і насолоджуватися від трудів своїх, то це дар Божий.

19Не довго будуть у нього в пам’яті дні життя його; тому Бог і винагороджує його радістю серця його.

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →