bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Genesis 32
Genesis 32
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 31
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 33 →
1
А Яків рушив шляхом своїм. І зустріли його Ангели Божі.
2
Яків, забачивши їх, сказав: Це табір Божий. І назвав ім’я місцині тій: Маханаїм.
3
І послав Яків перед собою вісників до брата свого Ісава на землю Сеїр, до краю едомського.
4
І наказав їм, сказавши: Отак скажіть панові моєму Ісавові: Ось що говорить служник твій Яків: Я жив у Лавана, і прожив донині.
5
І є у мене воли і віслюки і дрібна скотина, і служники, і служниці, і я послав сповістити про себе пана мого, щоб надбати приязнь перед очима твоїми.
6
І повернулися вісники до Якова, і сказали: Ми ходили до брата твого Ісава, він іде назустріч тобі, і з ним чотириста чоловіків.
7
Яків дуже злякався і знітився, і поділив людей, які були з ним, і скотину дрібну й велику, і верблюдів, на два табори.
8
І сказав: Якщо Ісав учинить напад на один із таборів і винищить його, то другий табір зможе врятуватися.
9
І сказав Яків: Боже батька мого Авраама і Боже батька мого Ісаака, Господе, Який сказав мені: Повернися до краю твого, до вітчизни своєї, і Я буду добродіяти тобі!
10
Не достойний я всіх милостей і всіх благодіянь, котрі Ти дарував служникові Твоєму; тому що я лише з палицею моєю перейшов цей Йордан; а тепер у мене два табори.
11
Благаю Тебе, врятуй мене від руки брата мого, від руки Ісава, бо я боюся його, щоб він, як прийде, не забив мене і матері з дітьми.
12
Ти сказав: Я буду добродіяти тобі, і вчиню нащадків твоїх, як пісок морський, котрого не порахувати через безліч.
13
І ночував там Яків тієї ночі. І взяв від того, що мав, у дарунок Ісавові, братові своєму:
14
Двісті кіз, двадцять козлів, двісті овечок, двадцять баранів,
15
Тридцять верблюдів дійних із лошатами їхніми, сорок корів, десять волів, двадцять віслючок, десять віслюків.
16
І дав у руки служникам своїм кожну череду окремо, і сказав служникам своїм: Ходіть переді мною, і залишайте відстань од череди до череди.
17
І наказав першому, сказавши: Коли брат мій Ісав зустрінеться тобі і запитає, говорячи: Чий ти? І куди йдеш? І чия череда перед тобою?
18
То скажи: Служника твого Якова це дарунок, надісланий панові моєму Ісавові; ось, і сам він за нами.
19
Те саме наказав і другому, і третьому, і всім, котрі йшли за чередами, кажучи: Так скажете Ісавові, коли стрінете його.
20
І скажете: Ось, і служник твій Яків за нами. Тому що він сказав подумки: Вчиню приязним його дарами, котрі йдуть переді мною; а потім побачу обличчя його; можливо, й прийме мене.
21
І пішли дари перед ним; а він тієї ночі ночував у таборі.
22
І підвівся тієї ночі, і, взявши двох дружин своїх, і двох служниць своїх, і одинадцять синів своїх, перейшов через Яббок у брід.
23
І, взявши їх, перевів через потік, і перевів усе, що в нього було.
24
І залишився Яків один. І боровся із ним якийсь Муж аж до вранішньої зорі.
25
І, забачивши, що не здолає його, торкнувся суглоба стегна його, і звихнув суглоба стегна у Якова, коли він боровся з Ним.
26
І сказав: Відпусти Мене, бо зійшла зоря. Яків сказав: Не відпущу Тебе, поки не благословиш мене.
27
І сказав: Як ім’я твоє? Він сказав: Яків.
28
І сказав: Віднині ім’я тобі буде не Яків, а Ізраїль, бо ти боровся з Богом, і людей долати будеш.
29
Запитав і Яків, кажучи: Я благаю Тебе, скажи ймення Твоє. І Він сказав: Навіщо ти запитуєш про ймення Моє? І благословив його там.
30
І назвав Яків ім’я місцині тій: Пенуїл; бо, казав він, я бачив Бога лицем до лиця, і вціліло життя моє.
31
І зійшло сонце, коли проходив Пенуїл; і кульгав він на стегно своє.
32
Тому й донині сини Ізраїля не їдять жили, котра на суглобі стегна, через те, що Той, Хто боровся, торкнувся жили на суглобі Якового стегна.
← Chapter 31
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 33 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
Recommended Reading
Commentary
Genesis Commentaries
→
Devotional
Genesis Devotional Guide
→
Get This Bible
Ukrainian Bible (Oleksandr Gizha) Study Bible
→