bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Genesis 43
Genesis 43
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 42
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 44 →
1
Голод посилився на землі.
2
І коли вони поїли хліб, котрий привезли з Єгипту, тоді батько їхній сказав їм: Рушайте знову, купіть нам трохи харчів.
3
І сказав йому Юда, кажучи: Той чоловік рішуче оголосив нам, сказавши: Не з’являйтеся до мене перед очі, якщо брата вашого не буде з вами.
4
Якщо пошлеш із нами брата нашого, то підемо і купимо тобі харчів.
5
А якщо не пошлеш, то не підемо, бо той чоловік сказав нам: Не з’явитеся до мене перед очі, якщо брата вашого не буде з вами.
6
Ізраїль сказав: Для чого ви вчинили мені таке лихо, сказавши тому чоловікові, що у вас є ще один брат.
7
Вони сказали: Розпитував той чоловік про нас і про родинні зв’язки наші, кажучи: Чи живий ще батько ваш? Чи є у вас ще брат? Ми й оповіли йому, давши відповідь на ці запитання. Чи могли ми знати, що він скаже: Приведіть брата вашого?
8
А Юда сказав Ізраїлеві, батькові своєму: Відпусти юнака зі мною і ми підведемося й підемо, і живі будемо, і не помремо ні ми, ні ти, ні діти наші.
9
Я відповідаю за нього, з моїх рук вимагатимеш повернення його. Якщо я не приведу його до тебе, і не поставлю його перед очима твоїми, то залишуся я винуватцем перед тобою на всі дні життя.
10
Якби ми не зволікали, то вже навідалися б двічі.
11
Ізраїль, батько їхній, сказав їм: Якщо так, то ось що вчиніть: візьміть із собою плодів землі цієї, і віднесіть у дарунок тому чоловікові трохи меду, трохи бальзаму, стиракси і ладану, фісташків і мигдальних горіхів.
12
Візьміть також інше срібло в руки ваші, а срібло, яке вам у мішки поклали, поверніть руками вашими: може, це недогляд.
13
І брата вашого візьміть і, підвівшися, знову підіть до того чоловіка.
14
А Бог Всемогутній нехай дасть вам знайти милість у того чоловіка, щоб він відпустив вам і другого брата вашого та й Беньяміна. А мені, якщо вже бути бездітним, то нехай буду бездітним.
15
І взяли ті люди дари оці, і срібла удвічі взяли в руки свої, і Беньяміна, і звелися, і пішли до Єгипту, і постали перед очі Йосипові.
16
Йосип, побачивши між ними Беньяміна, сказав управителеві дому свого: Заведи цих людей у дім і заколи що-небудь з худоби, і приготуй, бо зі мною будуть обідати ці люди опівдні.
17
І вчинив той чоловік, як звелів Йосип, і завів тих людей у дім Йосипів.
18
І злякалися ці люди, коли їх завели в дім Йосипів, і сказали: Це за срібло, яке повернули були в мішки наші, а тепер заводять у дім сей, щоби звинуватити нас і, напавши на нас, полонити нас у рабство, і віслюків наших.
19
І підійшли вони до управителя дому Йосипового, і почали говорити йому біля дверей дому,
20
І сказали: Послухай, володарю наш, ми приходили вже передніше, щоб купити харчів,
21
І сталося, що коли прийшли ми на нічліг і відкрили мішки наші, то побачили срібло кожного з нас у гузирях мішків, срібло наше за вагою його, і ми повертаємо його своїми руками.
22
А для закупівлі харчів ми принесли інше срібло в руках наших. Ми не знаємо, хто поклав срібло наше в мішки наші.
23
Він сказав: Майте спокій, не страхайтеся; Бог ваш і Бог батька вашого дав вам скарб у мішках ваших; срібло ваше дійшло до мене. І привів до них Симеона.
24
І завів той чоловік людей цих у дім Йосипів, і дав води, і вони омили ноги свої, і дав поживи віслюкам їхнім.
25
І вони приготували дарунки до приходу Йосипа опівдні; бо прочули, що там будуть їсти хліб.
26
І прийшов Йосип додому; і вони принесли йому в дім дарунки, які були в руках їхніх, і вклонилися йому до землі.
27
Він запитав їх про здоров’я, і сказав: Чи здоровий батько ваш старець, про якого ви говорили? Чи живий він ще?
28
Вони сказали: При здоров’ї служник твій, батько наш, ще живий. І впали на коліна, і вклонилися.
29
І підніс очі свої, і побачив Беньяміна, брата свого, сина матері своєї, і сказав: Це брат ваш менший, про котрого ви оповідали мені? І сказав: Нехай буде милість Божа з тобою, сину мій!
30
І квапливо вийшов Йосип, тому що спалахнула любов до брата його, і він замалим не заплакав, і зайшов у внутрішню кімнату, і плакав там.
31
І, вмивши лице, вийшов і, стримуючи себе, сказав: Подавайте страви.
32
І подали йому окремо, і їм окремо, і єгиптянам, які обідали з ним, окремо; бо єгиптяни не можуть їсти з євреями, через те, що це мерзота для єгиптян.
33
І сіли вони перед ним, першовроджений за першовродженням його, і молодший по молодості його і дивувалися ці люди один перед одним.
34
І посилалися їм страви від нього; і частка Беньяміна була вп’ятеро більша часток кожного з них. І пили, і вельми раділи вони з ним.
← Chapter 42
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 44 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50