bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Genesis 42
Genesis 42
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 41
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 43 →
1
І довідався Яків, що в Єгипті є хліб, і сказав Яків синам своїм: Що ви зволікаєте?
2
І сказав: Ось, я чув, що є хліб у Єгипті; підіть туди і купіть нам звідти хліба, щоб нам жити і не вмерти.
3
Десять братів Йосипових пішли купити хліба в Єгипті.
4
А Беньяміна, брата Йосипового, не послав Яків з братами його, бо сказав: Щоб не сталося з ним лиха.
5
І прийшли сини Ізраїлеві купляти хліб, разом з іншими людьми; бо на землі ханаанській був голод.
6
А Йосип був розпорядником у країні тій, він і продавав хліб всьому народові країни. Брати Йосипові прийшли і вклонилися йому лицем до землі.
7
І побачив Йосип братів своїх, і впізнав їх, але вдав, наче не знає їх, і розмовляв з ними суворо, і сказав їм: Звідки ви прийшли? Вони сказали: Із землі ханаанської, купити харчів.
8
Йосип упізнав братів своїх, але вони не впізнали його.
9
І пригадав Йосип сни, котрі снилися йому; і сказав їм: Ви підглядачі, ви прийшли розвідати, що безборонне в країні цій.
10
Вони сказали йому: Ні, наш пане: служники твої прийшли купити харчів.
11
Ми всі – діти одного чоловіка; ми люди чесні; служники твої не були підглядачами;
12
Він сказав їм: Ви прийшли подивитися безборонне в країні цій.
13
Вони сказали: Нас, служників твоїх, дванадцять братів; ми є сини одного чоловіка в краю ханаанськім, і ось, менший тепер з батьком нашим, а одного не стало.
14
І сказав їм Йосип: Це ж саме я казав вам, що ви підглядачі.
15
Ось у який спосіб ви будете випробувані; клянусь життям фараона, ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди менший брат ваш.
16
Пошліть одного з вас, і нехай він приведе брата вашого; а вас затримають. І відкриється, чи правда у вас; а якщо ні, то клянуся життям фараона, що ви вивідувачі.
17
І віддав їх під варту на три дні.
18
І сказав їм Йосип третього дня: Ось, що зробіть, і залишитеся живі; бо я боюся Бога.
19
Якщо ви люди чесні, то одного брата із вас нехай утримують в домі, де ви ув’язнені, а ви підете, відвезете хліб, заради голоду в родинах ваших.
20
А брата вашого меншого приведіть до мене, щоб справдилися слова ваші, і щоб не вмерти вам. Так вони й учинили.
21
І говорили вони один до одного: Справді нас покарано за гріх супроти брата нашого; ми бачили страждання душі його, коли він благав нас, але ми не почули; за те й учинилося нам горе оце.
22
Рубен відповідав їм і сказав: Чи не говорив я вам: Не грішіть супроти юнака? Аж ви не послухали; ось за кров його маємо відплату.
23
А того не відали вони, що Йосип розуміє їхню мову, хоч і був між ними перекладач.
24
І відійшов од них і заплакав. І повернувся до них, і говорив з ними, і, взявши з них Симеона, зв’язав його перед їхніми очима.
25
І наказав Йосип виповнити мішки їхні хлібом, а срібло їхнє повернути кожному в мішок його, і дати їм припасів на дорогу. Так і вчинено з ними.
26
Вони поклали хліб свій на віслюків своїх і рушили звідти.
27
І розв’язав один із них мішка свого, щоб дати корму віслюкові своєму на ніч; і побачив срібло своє в гузирі мішка його.
28
І сказав своїм братам: Срібло моє повернули, ось воно у моєму мішку. І згнітилося серце їхнє, і вони з трепетом один одному говорили: Що це Бог учинив з нами?
29
І прийшли до Якова, батька свого, на землі ханаанській, і розповіли йому про все, що сталося з ними, говорячи:
30
Володар країни тієї говорив з нами суворо, і має нас за вивідувачів країни тієї.
31
І сказали ми йому: Ми люди чесні; ми не були вивідувачами;
32
Нас є дванадцять братів, синів батька нашого, одного не стало, а менший тепер з батьком нашим у краю ханаанськім.
33
І сказав нам володар тієї країни: Ось як довідаюся я, чи порядні ви люди; залишіть у мене брата одного з вас, а ви візьміть хліб заради голоду в родинах ваших, і рушайте.
34
І приведіть до мене меншого брата вашого; і довідаюся я, що ви не вивідувачі, але люди чесні; віддам вам брата вашого, і ви зможете торгувати в цій країні.
35
Коли ж вони випорожняли мішки свої, то у кожному в гузирі срібло їхнє. І побачили вони вузлики срібла свого, вони і батько їх, і злякалися.
36
І сказав їм Яків, батько їхній: Ви позбавили мене дітей: Йосипа немає і Симеона немає; і Беньяміна взяти хочете, – все це на мене!
37
І сказав Рубен батькові своєму, кажучи: Убий двох моїх синів, якщо я не приведу його до тебе; віддай його в руки мої, і я поверну його тобі.
38
Він сказав: Не піде мій син з вами; тому що брат його загинув, і він один лишився. Якщо станеться з ним лихо в дорозі, яку будете долати, то зведете мене і сивину мою з печаллю в могилу.
← Chapter 41
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 43 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50