John 5

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →

1Після того було свято юдейське, і прийшов Ісус до Єрусалиму.

2А в Єрусалимі, біля Овечої брами, є купальня, що по-єврейськи називається Віфесда, – вона мала п’ять критих переходів.

3Лежало в них багато хворих, сліпих, кульгавих і худих, котрі чекали на збурення води;

4Бо Ангел Господній час від часу спускався в купальню і збурював воду, і хто перший входив у воду, той уздоровлювався, на яку б хворобу не страждав.

5Тут був чоловік, що потерпав од недуги тридцять вісім літ.

6Коли Ісус побачив того лежачого і, знаючи, що він лежить уже тривалий час, запитав у нього: Чи хочеш бути уздоровленим?

7Хворий відповів Йому: Так, Господе; але не маю людини, котра опустила б мене до купальні, коли збуриться вода; бо доки я прийду, інший уже спускається передніше від мене.

8Ісус сказав йому: Підведися, візьми постіль твою і ходи.

9І він зараз же одужав, узяв постіль свою та й пішов. А сталося це в суботній день.

10Тому юдеї казали уздоровленому: Сьогодні субота, ти не мусиш брати постіль.

11Він відповідав їм: Хто мене уздоровив, Той мені сказав: Візьми постіль твою і ходи.

12Його запитали: А Хто Той Чоловік, Котрий сказав тобі: Візьми постіль твою і ходи?

13Але уздоровлений не знав, хто Він; бо Ісус зник у натовпі народу, який був на тому місці.

14Потім Ісус зустрів його в храмі і сказав йому: Ось, ти одужав, не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.

15Цей чоловік пішов і виповів юдеям, що Той, Хто уздоровив його, є Ісус.

16І почали юдеї переслідувати Ісуса і шукали нагоди убити за те, що Він чинив такі діяння в суботу.

17А Ісус казав їм: Батько Мій донині чинить, і Я вчиняю.

18Відтепер юдеї ще завзятіше шукали нагоди убити Його за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Батьком Своїм називав Бога, маючи Себе рівним Богові.

19На це Ісус сказав: Істинно, істинно повідую вам; Син анічого не може творити Сам від Себе, але бачить, що творить Батько; бо що творить Він, те й Син творить також.

20Тому що Батько любить Сина і показує Йому все, що творить Сам; і покаже Йому звершення величніші від цих, аж так, що ви здивуєтеся.

21Бо як Батько воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого бажає.

22Тому що Батько навіть не судить нікого, але увесь суд віддав Синові.

23Щоб усі шанували Сина, як шанують Батька. Хто не шанує Сина, той не шанує Батька, Який послав Його.

24Істинно, істинно кажу вам: Той, хто слухає слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має життя вічне, і на суд не приходить, а перейшов од смерти в життя.

25Істинно, істинно кажу вам: Надходить час і настав уже, коли мертві почують голос Сина Божого, і, почувши, оживуть.

26Бо як Батько має життя в Самому Собі, тож і Синові дав мати життя в Самому Собі;

27І дав Йому владу звершувати суд, тому що Він є Син Людський.

28Не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, почують голос Сина Божого,

29І вийдуть ті, що добро чинили, на воскресіння життя, а ті, що зло чинили, – воскреснуть на суд.

30Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний, бо не шукаю волі Моєї, але волі Батька, що послав Мене.

31Якщо Я свідчу Сам про Себе, то свідчення Моє не є істинне.

32Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що справжнє те свідчення, котрим Він засвідчує про Мене.

33Ви посилали до Івана, і він засвідчив про Істину.

34А втім, Я не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви врятувалися.

35Він був світильником, що палав і світив; а ви хотіли у незначному часі порадіти при його світлі.

36Проте Я маю свідчення значніше Іванового: бо діяння, котрі Батько дав Мені звершити, самі ці діяння, котрі Я творю, свідчать про Мене, що Батько послав Мене.

37І Батько, Який послав Мене, Сам засвідчив про Мене. А ви ні голосу Його ніколи не чули, ані виду Його не бачили,

38І не маєте слова Його, що перебувало б у вас, тому що ви не вірите Тому, Кого Він послав.

39Досліджуйте Писання, бо ви сподіваєтеся через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене.

40Але ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.

41Я не приймаю слави від людей,

42Але знаю вас: ви не маєте в собі любови до Бога.

43Я прийшов в ім’я Батька Мого, і не приймаєте Мене; а якщо інший прийде в ім’я своє, його приймете.

44Як ви можете вірити, коли один від одного приймаєте славу, а слави, котра від єдиного Бога, не шукаєте?

45Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Батьком: Є на вас той, хто буде звинувачувати вас, – Мойсей, на котрого ви сподіваєтеся,

46А якби ви вірили Мойсеєві, то повірили б Мені, тому що він писав про Мене.

47А якщо його писанням не вірите, – то як повірите Моїм словам?

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →

Recommended Reading

Commentary John Commentaries → Devotional John Devotional Guide → Get This Bible Ukrainian Bible (Oleksandr Gizha) Study Bible →