Judges 21

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 20 Jump to:

1І присягнулися ізраїльтяни в Міцпі, говорячи: Ніхто з нас не віддасть дочки своєї синам Беньяміновим заміж.

2І прийшов народ у дім Божий, і сиділи там до вечора перед Богом, і зчинили грімке волання, і вельми плакали.

3І сказали: Господе, Боже Ізраїлів! Для чого сталося це в Ізраїлі, що не стало тепер в Ізраїля одного коліна?

4Другого дня підвівся народ уранці, і влаштували там жертовника, і піднесли приношення всеспалення і мирні приношення.

5І сказали сини Ізраїля: Хто не приходив на зібрання перед Господом із усіх колін Ізраїлевих? Бо велике прокляття проголошено було про тих, котрі не прийшли перед Господа до Міцпи, і сказано було, що ті зроковані будуть на смерть.

6І сумували сини Ізраїля за Беньяміном, братом своїм і сказали: Нині відрубане одне плем’я від Ізраїля!

7Як учинити нам з тими, котрі залишилися, стосовно жінок, бо ми присягалися Господом не давати їм дружин із дочок наших?

8І сказали: Чи немає когось із колін Ізраїля, хто не приходив перед Господа до Міцпи? І виявилося, що з Явешу Ґілеадського ніхто не приходив до табору на зібрання.

9І оглянули народ, і ось, не було там жодного з мешканців Явешу Ґілеадського.

10І послала туди громада дванадцять тисяч чоловіків, мужів хоробрих, і наказали їм, говорячи: Рушайте і повбивайте мешканців Явешу ґілеадського мечем, і жінок та дітей.

11І ось що учиніте: Кожного чоловіка і кожну жінку яка спізнала чоловіка, винищіть.

12І знайшли вони поміж мешканцями Явешу ґілеадського чотириста юнок, які не спізнали чоловіка, і привели їх до табору в Шіло, що на землі ханаанській.

13І послала вся громада переговорити з синами Беньяміна, що були в скелі Ріммон, та й оголосили їм мир.

14Тоді повернулися сини Беньямінові, і дали їм дружин, котрих залишили живими з дівчат Явешу ґілеадського; але виявилося, що цього замало.

15А народ печалився за Беньяміном, що Господь учинив такий пролом у племенах Ізраїля.

16І сказали старшини громади: Що нам учинити з тими, котрі залишилися, стосовно дружин, бо винищені жінки у Беньяміна?

17І сказали: Спадкова земля нехай залишається тим синам Беньяміна, що залишилися, щоб не щезло коліно від Ізраїля.

18Але ми не можемо дати їм дружин із дочок наших; бо сини Ізраїля присягалися, говорячи: Проклятий, хто дасть дружину Беньямінові.

19І сказали: Ось, кожного року буває свято Господнє в Шіло, котре на північ від Бет-Елу і на схід від шляху, що йде від Бет-Елу до Сихему, і з півдня від Левони.

20І наказали синам Беньяміна і сказали: Рушайте і вчиніть засідку у виноградниках.

21І стежте, коли вийдуть дівчата Шіло танцювати в хороводах, то ви вийдете з виноградників і схопите кожний собі дружину з дівчат Шіло, і повертайтеся на землю Беньямінову.

22І коли прийдуть батьки їхні зі скаргою на нас, ми скажемо їм: Простіть нам за них; бо ми не взяли для кожного з них дружини на війні, і ви не дали їм; тепер ви завинили.

23Сини Беньяміна так і вчинили, і взяли дружин за числом своїм із тих, що танцювали, котрих вони викрали, і рушили, і повернулися до наділу свого, і відбудували міста, і почали жити в них.

24О тій же порі розійшлися ізраїльтяни звідти кожний до свого коліна і до роду свого, і пішли звідти кожний до свого наділу.

25За тих днів не було царя в Ізраїля; кожний чинив те, що йому здавалося справедливим.

← Chapter 20 Jump to: