Judges 5

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →

1Того дня заспівала Дебора і Барак, син Авіноамів, оцими словами:

2За помсту Ізраїля, коли народ віддав себе добровільно, славлю Тебе, Господе!

3Слухайте царі, дослухайтеся князі: я Господові співаю, хвалу Господові, Богові Ізраїля.

4Коли виходив Ти, Господе, від Сеїру, коли йшов з поля Едомського, тоді тремтіла земля, і небо капало, і хмари дощили водою.

5Гори танули перед Господом, навіть Сінай оцей перед Господом, Богом Ізраїля.

6За днів Шамґара, сина Анатового, за днів Яіли, спорожніли шляхи, і мандрівники ходили тоді довколишніми шляхами.

7Не стало мешканців у поселеннях Ізраїля, не стало, аж доки не повстала я, Дебора, допоки не повстала я, матір в Ізраїлі.

8Вони вибрали нових богів, тому почалася війна під брамою. Чи видно було щита і списа в сорока тисяч Ізраїля?

9Серце моє до вас, старшини Ізраїлеві, ревні в народі; благословіть Господа!

10Ті, що їздять на білих віслюках, ті, що сидять на килимах і ходять дорогою, співайте пісню!

11Серед голосів тих, що гуртують стада біля колодязів, там нехай заспівають хвалу Господові, хвалу вождям Ізраїля! Тоді виступив до брами народ Господній.

12Підведися, підведися, Деборо! Пробудися, підведися! Заспівай пісню! Підведися, Бараку! І веди бранців твоїх, сину Авіноамів!

13Тоді небагатьом із потужних підпорядкував Він народ; Господь підпорядкував мені могутніх.

14Від Ефраїма прийшли ті, що в Амалика їхній корінь; за тобою Беньямін, серед народу твого; від Махіру йшли старшини, і від Завулона ті, що володіють тростиною писаря.

15І князі Іссахарові з Деборою, й Іссахар також, як Барак, кинувся в долину пішки. У племенах Рубенових великий розбрат.

16Чого сидиш ти між кошарами, слухаючи мекання отар? У племенах Рубенових великі заміри на серці.

17Ґілеад живе за Йорданом, і Дан чомусь лишається на кораблях. Асир сидить на березі моря, біля пристаней своїх живе.

18Завулон – народ, що зрокував життя своє на смерть, і Нафталі – на висотах поля.

19Прийшли царі, воювали, потім воювали царі ханаанські у Таанах при водах Меґіддо, але здобичі срібла не здобули.

20З неба воювали, – зорі з доріг своїх воювали з Сісерою.

21Кішонський потік розметав їх, потік стародавній, Кішонський потік. Грасуй душе моя, силу!

22Тоді ламалися копита конячі від утечі, від утечі потужних його.

23Прокляніть Мероза, каже Ангел Господній, прокляніть, прокляніть мешканців його за те, що не прийшли на допомогу Господові, на допомогу Господові супроти могутніх.

24Нехай буде благословенна понад жінками Яіла, дружина Хевера кенеянина – серед жінок в шатрах буде благословенна!

25Води просив він, і молока подала вона, у царській чаші принесла вершків.

26Ліву руку свою до кілка простягла, а праву руку до молотка робітничого. І вдарила Сісеру, уразила голову його, розбила і прохромила скроню його.

27До ніг її схилився, упав і лежав, біля ніг її схилився, впав; де схилився, так і загинув, убитий.

28Через вікно виглядає і зойкає мати Сісерина крізь ґратки: Чого колісниця його припізнилася повернутися? Чому не квапляться колеса колісниць його?

29Мудрі княгині дають їй відповідь, та й вона сама відповідає собі:

30Мабуть, вони знайшли, ділять здобич, по дівчині, по дві дівчини на кожного вояка; на здобич одержав Сісера одежу, на здобич барвисту вишивану одежу, гаптовану по обидва боки, що її зняли з плечей бранців.

31Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господе! А хто любить Його, нехай будуть, як сонце, що сходить у всій силі своїй! І мав той край мир сорок літ.

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →