bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Job 14
Job 14
Ukrainian 2011
← Chapter 13
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 15 →
1
Адже смертна людина, яка народжена від жінки, має коротке життя і повна гніву,
2
або вона відпала, наче цвіт, що відцвів, зникла, наче тінь, і не затрималася.
3
Чи не слово цього звершив Ти, і цього Ти зробив, щоби прийшов із судом перед Тебе?
4
Бо хто на суді буде чистим від нечисті? Але ж ніхто!
5
Хоч і один день його життя на землі, а його місяці пораховані в нього, Ти поклав на час, і він не переступить.
6
Відійди від нього, щоб замовчав і мав задоволення від життя, наче найманець.
7
Адже є надія для дерева. Бо якщо буде зрубаним, ще зацвіте, і галузки в нього не бракуватиме.
8
Бо якщо постаріє в землі його корінь, і його пень на камені помре,
9
то зацвіте від запаху води, і зробить жнива більше, ніж молодий саджанець.
10
Чоловік же, померши, відійшов, — смертна людина, упавши, більше не існує.
11
Адже в часі помирає море, і ріка, опустівши, висохла.
12
А людина, заснувши, не встане, доки лишень небо буде зшите разом. І вони не збудяться зі свого сну.
13
Хіба ж не краще Ти зберіг би мене в аді, сховав би мене, доки не спинився б Твій гнів, і признач мені час, в який мене згадаєш.
14
Адже якщо чоловік помре, чи житиме, закінчивши дні свого життя? Чи терпітиму, аж доки знову буду?
15
Тоді покличеш, а я Тебе послухаюся, діло ж Твоїх рук не відкинь.
16
Ти ж почислив мої задуми, і Тебе не омине жоден із моїх гріхів.
17
Ти ж запечатав мої беззаконня в торбі, позначив, якщо я в чомусь несвідомо вчинив переступ.
18
І лише гора, падаючи, розсиплеться, і камінь постаріє на своєму місці.
19
Вода злизала каміння, і води затопили низини пороху землі. І Ти знищив очікування людини.
20
Ти його скинув до кінця, і він відійшов. Ти йому наставив обличчя і відіслав.
21
І якщо його сини стали численними, він не знає, і якщо стають нечисленними, він не свідомий того.
22
Але тільки його тіло відчувало біль, і його душа плакала.
← Chapter 13
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 15 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42