bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Job 6
Job 6
Ukrainian 2011
← Chapter 5
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 7 →
1
Підхопивши, Йов сказав:
2
Якби хтось дійсно зважив мою лють, а мої болі взяв би разом на вагу,
3
то були б тяжчі за пісок, що на березі моря. Але, як здається, мої слова погані.
4
Адже в моєму тілі є Господні стріли, лють яких випиває мою кров. Коли почну говорити, колють мене.
5
Бо що ж? Чи без причини закричить дикий осел, хіба ж не шукаючи їжі? Хіба ж реве бик біля ясел, коли має їжу?
6
Чи ж їдять хліб без солі? І хіба є смак у пустих словах?
7
Бо моя душа не може зупинитися. Бо я вважаю за огидну свою їжу, наче запах лева.
8
О, коли б Він дав мені, щоб виконалося моє прохання, і мою надію дав би Господь!
9
Нехай Господь, почавши, зранить мене, та до кінця мене не вигубить.
10
Нехай буде для мене гробницею місто, на мурах якого я скакав у ньому. Я не перестану, бо я не переступив святих слів мого Бога.
11
Бо ж яка моя сила, що я терплю? Чи який мій час, що тримається моя душа?
12
Хіба моя міць — міцність каменю? Хіба моє тіло з міді?
13
Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.
14
Покинуло мене милосердя, і Господня допомога знехтувала мною.
15
Не поглянули на мене мої близькі. Наче потік, що відходить, чи наче хвиля вони пройшли повз мене.
16
Ті, хто мене шанував, тепер напали на мене, наче сніг чи суцільний лід.
17
Так, як коли настала спека, розтопились і невідомо чим було,
18
так і я, покинутий усіма, пропав я і став бездомним.
19
Гляньте на дороги теманців, ви, які оточуєте дороги сабонців.
20
І стидові підпадуть ті, хто надіється на міста і маєтки.
21
Тож і ви напали на мене без милосердя, наче перелякалися, бачачи мою рану.
22
Що ж бо? Чи я щось у вас попросив, чи потребую вашої сили,
23
щоб врятуватися від ворогів, чи спастися з руки володарів?
24
Повчіть мене, я ж мовчатиму! Якщо я в чомусь заблукав, вкажіть мені!
25
Але як видно, неприємні слова праведного, бо не у вас прошу сили.
26
І ваше звинувачення словам не зупинить мене, бо я не сприйму висловів ваших промов.
27
Адже ви лише нападаєте на сироту, наскакуєте на вашого друга.
28
Тепер же, поглянувши на ваші обличчя, не скажу неправди.
29
Сидіть же, і нехай не буде неправедності, і знову приєднайтеся до праведних.
30
Адже немає неправди на моєму язику. Хіба моя гортань не розсуджує розумне?
← Chapter 5
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 7 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42