bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Job 30
Job 30
Ukrainian 2011
← Chapter 29
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 31 →
1
А тепер найменші висміяли мене, тепер повчають мене частково ті, чиїх батьків я мав за ніщо, яких я не вважав гідними псів моїх черід.
2
І навіщо мені сила їхніх рук? Через них загинула повнота.
3
Бездітний у біді і голоді. Вони вчора втекли від біди і від скрути посухи.
4
Ті, хто оточує соляні місця при звуку, для яких солене було їм їжею, котрі без честі й знехтувані, зубожілі від усякого добра, які й коріння дерев жували від великого голоду.
5
Повстали на мене злодії,
6
доми яких були кам’яними печерами.
7
З-посеред милозвучних кущів закричать вони, — котрі жили під дикою зеленню.
8
Сини безумних і нечесних, їхні імена і слава згладжені із землі.
9
А тепер я — їхні гусла, і вони мене мають за притчу.
10
Гидували ж мною, відступивши далеко, а для мого обличчя не стримувалися від плювання.
11
Адже Він, відкривши Свій сагайдак, заподіяв мені зло, і вони позбулися уздечки моєї присутності.
12
З правого боку нащадків вони повстали, простягнули свою ногу і пішли проти мене стежками їхньої згуби.
13
Знищили мої стежки, бо Він скинув мій одяг.
14
Своїми стрілами Він мене прошив, учинив мені, як бажає, я на стражданнях замішаний.
15
Мої страждання повертаються, моя надія відійшла, наче вітер, і моє спасіння, наче хмара.
16
Тепер же на мені виллється моя душа, а мене охоплюють дні страждань.
17
Вночі мої кості розгорілися, а моє сухожилля послабло.
18
Великою силою схопила недуга мій одяг, оточила мене, наче облямівка мого одягу.
19
Схопила ж мене, наче глину, — моя частка в землі та в попелі.
20
І я заволав до Тебе, та Ти не чуєш мене, вони встали і подивилися на мене.
21
Ти ж напав на мене без пощади, бичував Ти мене сильною рукою.
22
Призначив Ти мене на страждання, і Ти відкинув мене від спасіння.
23
Знаю, що мене зітре смерть, бо кожному смертному земля — дім.
24
Якби добрим було на себе накласти руки, чи попросивши іншого, він зробив би це мені.
25
Я ж плакав над кожним немічним, стогнав, бачачи чоловіка в скруті.
26
Тож я, очікував добра, та ось, мене зустріли скоріше злі дні.
27
Моє нутро заклекотало і не замовчить, випередили мене дні бідноти.
28
Стогнучи, я пішов, не замикаючи уст, став у зборі, волаючи.
29
Я став братом сирен і другом страусів.
30
Моя шкіра сильно почорніла, а мої кості від спеки згоріли.
31
Мої гусла перейшли на плач, а мій спів — мені на ридання.
← Chapter 29
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 31 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42