bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2021
/
Acts 17
Acts 17
Ukrainian 2021
← Chapter 16
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 18 →
1
Пройшовши через Амфіполь і Аполлонію, вони прийшли у Фессалоніку, де була іудейська синагога.
2
Павло за своїм звичаєм увійшов до них і три суботи дискутував з ними з Писання,
3
відкриваючи й викладаючи, що Христос мав постраждати й воскреснути з мертвих і що цим Христом є Ісус, «Якого я проповідую вам».
4
І деякі з них увірували і приєдналися до Павла й Сили, а також із побожних еллінів дуже багато і з перших жінок немало.
5
Та невіруючі іудеї, спонукані заздрістю, взяли з собою якихось негідників із волоцюг, зібрали натовп і стали бунтувати місто; і, напавши на дім Ясона, хотіли вивести їх до народу.
6
Не знайшовши ж їх, вони потягли Ясона та деяких братів до начальників міста, волаючи: Ті, що збурили світ, прийшли і сюди,
7
і Ясон прийняв їх; усі вони чинять проти указів кесаря, вважаючи царем іншого, Ісуса!
8
І стривожили народ і начальників міста, які чули про це.
9
Ті, отримавши від Ясона та інших запевнення, відпустили їх.
10
Брати ж відразу вночі відіслали Павла й Силу у Верію; вони, прийшовши туди, пішли в іудейську синагогу.
11
Ці були благороднішими від тих, що у Фессалоніці: вони прийняли слово з усім завзяттям, щодня досліджуючи Писання, чи дійсно це так.
12
Тож багато хто з них увірував, і з грецьких поважних жінок і з чоловіків немало.
13
Та коли іудеї з Фессалоніки дізналися, що і в Верії було звіщене Павлом слово Боже, то прийшли й туди і збурювали народ.
14
Тоді брати відразу відправили Павла, щоб ішов ніби до моря, а Сила й Тимофій залишилися там.
15
Ті, що супроводжували Павла, довели його до Афін і, отримавши наказ для Сили й Тимофія, щоб вони якомога швидше прийшли до нього, відбули.
16
Поки Павло чекав їх в Афінах, його дух кипів у ньому, коли він бачив місто, повне ідолів.
17
Тож він дискутував у синагозі з іудеями і з побожними, а на площі щодня з випадковими зустрічними.
18
Деякі з філософів-епікурейців і стоїків зчепилися з ним, і одні казали: Що хоче сказати цей пустомеля? — а інші: Здається, він проповідник чужих богів (тому що Павло благовістив їм про Ісуса і воскресіння).
19
І, взявши його, вони привели його в Ареопаг і сказали: Чи можна нам дізнатися, що це за нове вчення, яке ти проповідуєш?
20
Бо ти щось дивне вкладаєш у наші вуха. Тож ми хочемо дізнатися, що б це значило.
21
А всі афіняни й прийшлі чужинці ні в чому іншому не проводили час, як у тому, щоб розказувати чи слухати щось нове.
22
Тож Павло, ставши посеред Ареопагу, сказав: Мужі афінські! З усього я бачу, що ви дуже набожні.
23
Бо, проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов і жертовник, на якому написано: «Невідомому Богу». Цього, Якого ви, не знаючи, шануєте, я й проповідую вам.
24
Бог, Який створив світ і все, що в ньому, Він, будучи Господом неба й землі, не в рукотворних храмах живе
25
і не потребує служіння людських рук, ніби має в чомусь потребу, а Сам дає всьому життя, і дихання, і все.
26
Від однієї крові Він створив увесь людський рід для проживання по всьому лицю землі, визначивши наперед установлені часи й межі їхнього проживання,
27
щоб вони шукали Господа, чи часом не намацають Його і не знайдуть, хоча Він і недалеко від кожного з нас.
28
Бо ми Ним живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Бо ми Його й потомство.
29
Тож ми, будучи потомством Божим, не повинні думати, що божество подібне до золота, чи срібла, чи каменю, обробленого мистецтвом і вимислом людини.
30
Тож, залишивши без уваги часи невідання, Бог тепер наказує всім людям повсюди покаятися.
31
Бо Він установив день, у який буде праведно судити світ через Чоловіка, Якого призначив, про що дав усім запевнення, воскресивши Його з мертвих.
32
Почувши про воскресіння мертвих, одні стали насміхатися, а інші сказали: Ми послухаємо тебе про це знову.
33
Так Павло вийшов з-поміж них.
34
Декілька ж чоловік пристали до нього й увірували. Серед них був Діонісій Ареопагіт, жінка на ім’я Дамаріда, та інші з ними.
← Chapter 16
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 18 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28