bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2021
/
Acts 19
Acts 19
Ukrainian 2021
← Chapter 18
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 20 →
1
Коли Аполлос був у Коринфі, Павло, пройшовши через верхні області, прийшов в Ефес і, знайшовши там деяких учнів,
2
сказав їм: Чи отримали ви Святого Духа, увірувавши? Вони сказали йому: Ми навіть і не чули, чи Святий Дух вже посланий.
3
Він сказав їм: У що ви тоді охрестилися? Вони сказали: В Іоанове хрещення.
4
Павло сказав: Іоан хрестив хрещенням покаяння, кажучи народу, щоб увірували в Того, що йшов за ним, тобто в Христа Ісуса.
5
Почувши це, вони охрестилися в ім’я Господа Ісуса.
6
І коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Святий Дух і вони стали говорити іншими мовами і пророкувати.
7
Усіх же їх було близько дванадцяти чоловік.
8
Увійшовши в синагогу, він сміливо проповідував три місяці, дискутуючи й переконуючи про Царство Боже.
9
Та оскільки деякі затвердівали і не вірили, злословлячи Шлях перед зібранням, то він, пішовши від них, відділив учнів і щодня дискутував у школі одного Тиранна.
10
Це тривало два роки, так що всі мешканці Асії почули слово про Господа Ісуса, як іудеї, так і елліни.
11
Бог же чинив незвичайні чудеса руками Павла,
12
так що й на хворих клали хустки й пояси з його тіла, і їх залишали хвороби, і з них виходили злі духи.
13
А деякі з мандрівних іудейських заклинателів спробували закликати на одержимих злими духами ім’я Господа Ісуса, кажучи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого проповідує Павло!
14
Це робили якісь сім синів іудейського первосвященника Скеви.
15
Та злий дух сказав у відповідь: Ісуса я знаю, і Павло мені відомий, а ви хто?
16
І накинувся на них чоловік, у якому був злий дух, і, оволодівши ними, подужав їх, так що вони голі й поранені втекли з того дому.
17
Це стало відомо всім іудеям і еллінам, що жили в Ефесі, і на всіх них напав страх, і величалось ім’я Господа Ісуса.
18
І багато з тих, що увірували, приходили, визнаючи й відкриваючи свої діла.
19
А чимало з тих, що займалися чародійством, знесли книги й спалили перед усіма; і підрахували їхню ціну, і виявилося їх на п’ятдесят тисяч срібняків.
20
Так могутньо росло й посилювалося слово Господнє.
21
Коли це скінчилося, Павло постановив у дусі, пройшовши через Македонію й Ахаю, піти в Єрусалим, сказавши: Як побуваю там, я повинен побачити й Рим.
22
І, пославши в Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія й Ераста, сам затримався на деякий час в Асії.
23
У той час сталося немале заворушення через Шлях.
24
Бо один срібляр на ім’я Димитрій, роблячи срібні храми Артеміди, приносив ремісникам немалий дохід.
25
Зібравши їх і подібних працівників, він сказав: Мужі, ви знаєте, що від цього ремесла залежить наш добробут.
26
Та ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, а майже по всій Асії цей Павло переконав і звів чимало народу, кажучи, що зроблені руками не є богами.
27
А це загрожує нам тим, що не тільки наше ремесло зазнає зневаги, але й храм великої богині Артеміди стане вважатися за ніщо, і буде знищена велич тієї, яку шанує вся Асія і весь світ.
28
Почувши це, вони наповнились люттю і стали кричати: Велика є Артеміда Ефеська!
29
І все місто наповнилось безладдям, і люди однодушно кинулися в амфітеатр, схопивши македонян Гая і Арістарха, супутників Павла.
30
Коли ж Павло хотів увійти в народ, учні не допустили його.
31
Також і деякі з асіархів, будучи його друзями, послали до нього й благали не з’являтися в амфітеатрі.
32
Тим часом одні кричали одне, інші — інше, бо збори були безладні і більшість не знали, навіщо зійшлися.
33
З натовпу вивели Олександра, якого висунули іудеї. Давши знак рукою, Олександр хотів було захищатися перед народом.
34
Та коли дізналися, що він іудей, то закричали всі в один голос і близько двох годин кричали: Велика є Артеміда Ефеська!
35
Писар же, заспокоївши народ, сказав: Мужі ефеські! Ну яка людина не знає, що місто Ефес є доглядачем храму великої богині Артеміди та її образу, що впав від Зевса?
36
Оскільки ж це незаперечно, то вам слід бути спокійними і не робити нічого необачного.
37
А ви привели цих людей, які ні храму не обікрали, ні вашої богині не похулили.
38
Якщо ж Димитрій та інші з ним ремісники мають на когось скаргу, то засідають суди і є проконсули; хай позивають один одного.
39
А якщо ви домагаєтесь чогось іншого, то це буде вирішено на законних зборах.
40
Бо нам і загрожує небезпека бути звинуваченими за сьогоднішнє в заколоті, оскільки немає ніякої причини, про яку ми зможемо дати звіт за це зборище.
41
Сказавши це, він розпустив збори.
← Chapter 18
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 20 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28