bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2021
/
Acts 20
Acts 20
Ukrainian 2021
← Chapter 19
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 21 →
1
Після припинення заворушення Павло, покликавши учнів і попрощавшись із ними, вийшов і пішов у Македонію.
2
Пройшовши через ті області і підбадьоривши учнів багатьма словами, він прийшов у Грецію.
3
Там він провів три місяці; і оскільки іудеї влаштували проти нього змову, коли він збирався відпливти в Сирію, то він вирішив повернутися через Македонію.
4
До Асії його супроводжували верієць Сопатр, з фессалонікійців Арістарх і Секунд, дервієць Гай, Тимофій та асійці Тихик і Трохим.
5
Вони пішли вперед і чекали нас у Троаді.
6
А ми після днів Опрісноків відпливли з Филиппів і через п’ять днів припливли до них у Троаду, де пробули сім днів.
7
У перший же день тижня, коли учні зібралися для ламання хліба, Павло, маючи намір вирушити наступного дня, говорив до них і продовжив слово до півночі.
8
У горниці ж, у якій вони були зібрані, було чимало світильників.
9
А на вікні сидів один юнак на ім’я Євтих, який поринав у глибокий сон. І оскільки Павло говорив довго, він, похилившись від сну, упав з третього поверху вниз і був піднятий мертвим.
10
Павло, спустившись, припав до нього і, обнявши його, сказав: Не тривожтесь, бо його душа в ньому.
11
А піднявшись, і розламавши хліб, і поївши, він довго говорив, аж до світанку, і так пішов.
12
Хлопця ж привели живим і немало втішилися.
13
А ми пішли вперед на корабель і відпливли в Асс, маючи намір взяти звідти Павла, бо він так наказав, сам бажаючи іти пішки.
14
Коли ж він зустрівся з нами в Ассі, ми взяли його і припливли в Мітілену.
15
Відпливши звідти, наступного дня ми прибули навпроти Хіосу, а наступного дня пристали до Самосу і, побувши в Трогіллії, наступного дня припливли в Мілет.
16
Бо Павло вирішив пропливти повз Ефес, щоб не гаяти часу в Асії, бо він поспішав, якщо можливо, бути в день П’ятидесятниці в Єрусалимі.
17
З Мілета він послав в Ефес і покликав пресвітерів церкви.
18
Коли вони прийшли до нього, він сказав їм: Ви знаєте, як я жив з вами весь час із першого дня, у який прийшов в Асію,
19
служачи Господу з усім смиренням і багатьма сльозами й спокусами, що спіткали мене через змови іудеїв;
20
як я не ухилявся ні від чого корисного для вас, а звіщав вам і навчав вас привселюдно і по домах,
21
свідчачи іудеям і еллінам про покаяння перед Богом і віру в Господа Ісуса Христа.
22
І ось тепер, зв’язаний Духом, я йду в Єрусалим, не знаючи, що в ньому трапиться зі мною.
23
Тільки Святий Дух по всіх містах свідчить, кажучи, що мене чекають кайдани й скорботи.
24
Та я ні на що не зважаю і не вважаю свого життя цінним для себе, щоб з радістю скінчити свій шлях і служіння, яке я прийняв від Господа Ісуса, — засвідчити про Євангеліє благодаті Божої.
25
І ось тепер я знаю, що вже не побачите мого лиця всі ви, серед яких я ходив, проповідуючи Царство Боже.
26
Тому свідчу вам у сьогоднішній день, що я чистий від крові всіх.
27
Бо я не ухилявся звіщати вам увесь задум Божий.
28
Тож дивіться за собою і всією отарою, у якій Святий Дух поставив вас наглядачами — пасти Церкву Божу, яку Він придбав Своєю кров’ю.
29
Бо я знаю, що після мого відходу увійдуть між вас люті вовки, які не щадитимуть отари.
30
І з вас самих постануть люди, які говоритимуть перекручене, щоб повести учнів за собою.
31
Тому пильнуйте, пам’ятаючи, що я три роки день і ніч не переставав зі слізьми напоумляти кожного з вас.
32
А тепер доручаю вас, брати, Богу і слову Його благодаті, яке може збудувати вас і дати вам спадщину серед усіх освячених.
33
Нічийого срібла, чи золота, чи одягу я не побажав.
34
Ви самі знаєте, що потребам моїм і тих, що були зі мною, послужили ці руки.
35
В усьому я показав вам, що, так трудячись, треба підтримувати слабких і пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам сказав: Блаженніше давати, ніж отримувати.
36
Сказавши це, він став на свої коліна і з усіма ними помолився.
37
І здійнявся чималий плач в усіх, і вони, кидаючись Павлові на шию, цілували його,
38
сумуючи найбільше від слів, які він сказав, що вони вже не побачать його лиця. І проводжали його до корабля.
← Chapter 19
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 21 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28