Ecclesiastes 11

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 10 Jump to: Chapter 12 →

1Пусти твій хліб на воду: по довгому часі ти знайдеш його знову.

2Паїв зроби сім або й вісім, бо ти не знаєш, яка біда скоїться над землею.

3Як хмари дощу повні, то виливаються на землю. Чи дерево впаде на південь, чи на північ, воно лежатиме на місці, де впало.

4Хто пильнує вітру, сіяти не буде; хто дивиться на хмари, жати не буде.

5Так само, як не знаєш, яка дорога вітру, ані як ростуть кості у вагітної утроби, так само ти не знаєш і діл Бога, що все робить.

6Зранку засівай твій засів, а й увечері не давай твоїй руці спочинку, бо ти не знаєш, чи це, чи те пощастить, або чи те і це так само добре буде.

7І світло солодке, і весело очам дивитися на сонце!

8Навіть коли б хтось прожив багато років, хай усіма ними веселиться, але хай тямить про дні мороку, бо буде їх чимало. Все, що приходить - марнота.

9Радій, юначе, у твоїй молодості, і нехай серце твоє зазнає щастя за днів твого юнацтва; іди куди тебе тягне твоє серце, за тим, що чарує твої очі, але знай, що за все це Бог на суд тебе поставить.

10Гони тугу з твого серця й віддали від себе лихо; але і молодість і чорний волос - марнота.

← Chapter 10 Jump to: Chapter 12 →