bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
/
Ecclesiastes 3
Ecclesiastes 3
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
← Chapter 2
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 4 →
1
Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом:
2
час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати.
3
Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати.
4
Час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати.
5
Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати.
6
Час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати.
7
Час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити.
8
Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир.
9
Що за користь тому, хто працює, з того, над чим він трудиться?
10
Я бачив те заняття, що Бог дав людям, щоб вони ним клопотались.
11
Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця.
12
Я зрозумів, що нема для чоловіка нічого ліпшого, як веселитись і заживати добра поки віку його.
13
А й те: чи їсть, чи п'є, чи заживає добра у кожній своїй праці, і це - дар Божий.
14
Я знаю, що все, що робить Бог, воно буде повіки; нічого до нього не можна причинити, нічого від нього відняти; Бог робить так, щоб його боялись.
15
Те, що є, - давно вже було, а те, що має бути, - вже є; Бог же викликає минуле.
16
Бачив я ще й таке під сонцем: на місці правосуддя - кривда; на місці справедливости - беззаконня.
17
Я мовив у моїм сеоці: Праведника і грішника Бог буде судити, бо час-пора на всяку річ і на всякий вчинок.
18
Я мовив про людей у моєму серці: Бог випробовує їх, щоб показати, що самі собі вони - скотина.
19
Бо доля людей і доля тварин - одна в них доля: як помирають ці, так помирають і ті, і один дух у всіх них; людина нічим не ліпша від скотини, бо усе - марнота.
20
Усе прямує до одного місця; все з пороху постало і все повертається у порох.
21
Хто зна, чи людський дух знімається угору, а дух звірячий сходить наниз додолу?
22
Я побачив, що нема нічого кращого для чоловіка, як радіти своїми ділами; така бо його доля; бо хто дасть йому побачити, що буде після нього?
← Chapter 2
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 4 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12