bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
/
Mark 12
Mark 12
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
← Chapter 11
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 13 →
1
I почав до них промовляти притчами. Чоловік насадив виноградник, обгородив плотом, зладнав чавило, збудував башту і, передавши все винар'ям, відїхав.
2
У певний час послав раба до винарів узяти у винарів частину від плодів виноградних;
3
Ті, схопивши його, побили, послали ні з чим.
4
І знову послав до них іншого раба - і цьому розбили голову, насміялися.
5
Послав ще одного - і того вбили; отак і інших - одних били, других убивали.
6
Мав він одного улюбленого сина. Нарешті, послав його до них, уважаючи, що: Мого сина пошанують.
7
Ті ж винарі вирахували, що він є спадкоємцем, треба його вбити - і тоді спадщина буде їхньою.
8
Схопили його, вбили, викинули його з виноградника.
9
Отже, що зробить господар виноградника? Прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим.
10
Чи не читали ви цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, саме він став наріжним каменем!
11
Від Господа це сталося, і є дивовижним в наших очах!
12
Шукали нагоди Його схопити, але побоялися юрби. Зрозуміли, що притча ця - про них.
13
Але лишили Його, відійшли. Посилають до нього деяких з фарисеїв та іродіян, аби ті спіймали Його на слові.
14
Підступили та й кажуть Йому: Вчителю, знаємо, що ти є щирий, ні на кого не зважаєш, на людські обличчя не дивишся, а правдиво учиш дорогам Божим. Чи годиться ото давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?
15
Він же, знаючи їхню підступність, сказав їм: Навіщо ви мене випробовуєте? Принесіть мені динарій, щоб я Його побачив.
16
Вони принесли. Каже їм: Чий це образ і напис? Вони - Йому: Кесаря.
17
Тоді Ісус відказав їм: Віддайте кесареве - кесарю, а Боже - Богові. І дивувалися вони з Нього.
18
Приходять до Нього садукеї, - це ті, що кажуть, що ніби нема воскресіння, - і питають Його, кажучи:
19
Вчителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і лишить дружину, а дітей не лишить, то хай візьме брат дружину померлого та й відновить потомство своєму братові.
20
Було сім братів. Перший одружився, але, помираючи, не лишив дітей.
21
Другий узяв її - і він помер, не лишивши дітей; і третій також.
22
І [взяли її] так семеро - і не лишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка.
23
У воскресіння, коли вони воскреснуть, котрому з них буде вона дружиною? Бо семеро її мали за дружину.
24
Ісус сказав їм: Чи не тому помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?
25
Бо коли воскресають із мертвих, то не одружуються і не віддаються, але є такими, як ангели на небі.
26
А про мертвих, що встають, хіба не читали ви в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
27
Не є він Богом мертвих, але живих! [Отож, ви] дуже помиляєтеся.
28
Один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є найпершою з усіх?
29
Ісус відповів, що найпершою є: Слухай, Ізраїлю, наш Господь Бог - єдиний Господь.
30
І ще: Люби Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь.
31
А друга подібна до неї: ] Люби свого ближнього, як самого себе! Iншої більшої заповіді від цих нема.
32
І сказав Йому книжник: Учителю, дуже добре відповів ти, що Бог є один і нема іншого, крім Нього,
33
і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею,] усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, - це більше за всякі всепалення і жертви.
34
Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти не далекий від Божого Царства. Ніхто не смів Його більше розпитувати.
35
У відповідь Ісус казав під час навчання в храмі: Як можуть говорити книжники, що Христос є сином Давида?
36
Сам же Давид промовив був під дією Святого Духа: Сказав Господь до Господа мого: Сядь праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів під твої ноги.
37
Сам Давид називає Його Господом, то як же може бути він його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.
38
І казав у навчанні своїм: Стережіться книжників, що люблять прогулюватися в довгих шатах, приймати поздоровлення на ринках,
39
перші місця в синаґоґах та передні лави на бенкетах;
40
що проковтують доми вдовиць, але довго напоказ моляться, - вони одержать дуже тяжкий присуд.
41
Сівши навпроти скарбниці, дивився, як натовп кидає мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало.
42
Підійшла одна бідна вдова і вкинула дві лепти, тобто кодрант.
43
Покликавши своїх учнів, сказав їм: Щиру правду кажу вам, що ця бідна вдовиця вкинула більше за всіх тих, що кидали тут до скарбниці;
44
бо всі вкидали надлишки, а вона дала зі свого убозтва все, що мала, увесь свій прожиток.
← Chapter 11
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 13 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16