Mark 2

Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →

1Коли через кілька днів прийшов знову до Капернаума, поширилася чутка, що він удома.

2І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть коло дверей, а він виголошував їм слово.

3І приходять до нього, несучи спаралізованого, якого несло четверо.

4Не маючи змоги наблизитися до нього через натовп, розкрили дах над місцем, де він був, і, зробивши діру, звісили ліжак, на якому лежав паралізований.

5Побачивши їхню віру, Ісус каже спаралізованому: Дитино, відпускаються твої гріхи!

6Були там деякі книжники, що сиділи й думали в серцях своїх:

7Чому він так каже? Зневажає Бога; хто ж може відпускати гріхи, крім самого Бога?

8І тут же Ісус, зрозумівши своїм духом, що вони так думають у собі, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших?

9Що легше - сказати паралізований: Відпускаються тобі гріхи чи сказати: Встань, візьми свої носилки та йди собі?

10Але щоб ви знали, що Син Людський має владу відпускати гріхи на землі, каже паралізований:

11Кажу тобі, встань, візьми ліжко своє і йди до своєї оселі.

12І той тут же встав, узявши ліжко, вийшов перед усіма так, що всі дивувалися; і славили Бога, кажучи: Ніколи ще такого ми не бачили.

13Він вийшов знову до моря, і увесь нарід ішов до нього. І він навчав їх.

14А переходячи, побачив Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за мною. Той устав і пішов за ним.

15Коли він сидів за столом у його оселі, багато митників та грішників сиділо за столом з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за ним.

16І книжники фарисейські, побачивши, що він їсть з митниками та грішниками, казали Його учням: Чому він їсть з митарями та грішниками?

17Почувши це, Ісус каже їм: Не здорові, а хворі потребують лікаря; я прийшов кликати не праведників, а грішників.

18А учні Іванові та фарисеї постили. І приходять вони й кажуть Йому: Чому учні Іванові та учні фарисейські постять, а твої учні не постять?

19Ісус сказав їм: Чи можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити.

20А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого; отоді в ті дні й поститимуть.

21Ніхто не пришиває латки з небіленого полотна до старого одягу, бо інакше нове відірветься від старого, і дірка стане ще гірша.

22І ніхто не вливає нового вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки - і тоді й вино пропаде, й бурдюки; але нове вино вливають у нові бурдюки.

23Як переходив він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски.

24А фарисеї казали Йому: Поглянь-но, що вони роблять у суботу те, чого не слід?

25А він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, маючи потребу, бо ж зголоднів сам і ті, що були з ним?

26Як увійшов до Божого дому - за архиєрея Авіятара - і з'їв хліби принесення, що їх не можна було їсти нікому, крім священиків, і дав тим, що були з ним?

27І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,

28тому Син Людський є владикою і суботи.

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →