Mark 7

Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)

← Chapter 6 Jump to: Chapter 8 →

1Зібралися до нього фарисеї та деякі з книжників, що прийшли з Єрусалима.

2Помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.

3Бо фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, як то заповідали їхні предки;

4повернувшись із торгу, поки не обмиються, не їдять. Є й багато чого іншого, що вони прийняли: миття чашок, глечиків, мідного посуду, ліжок.

5Питають Його фарисеї і книжники: Чому твої учні не тримаються традицій предків і немитими руками їдять хліб?

6Він сказав їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей нарід устами мене шанує, а серце його далеке від мене; даремно ж

7шанують мене, навчаючи наук людських заповідей.

8Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтесь людських передань: [миєте глечики й чашки й робите багато такого іншого.]

9Говорив їм: Хитро-мудро відкидаєте ви Божу заповідь, аби лишень зберегти передання ваші.

10Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; іще: Хто проклинає батька або матір, хай помре смертю.

11Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: це корван, тобто дар, те, що ви мали б одержати від мене;

12то вже після цього дозволяється нічого не робити для батька чи для матері,

13переступаєте Боже слово - отим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей.

14Знову покликав людей та казав їм: Послухайте мене всі і зрозумійте.

15Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою; але те, що виходить з неї, - оте людину й опоганює.

16[Якщо хто має вуха, хай слухає.]

17І коли від люду ввійшов він до оселі, то учні запитали Його про притчу.

18Каже їм: Невже й ви такі некмітливі? Чи не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може зробити її нечистою,

19бо воно не йде до серця, а в живіт, потім виходить, очищуючи всяку їжу?

20Казав ще: Що виходить від людини, те її робить нечистою.

21З середини, з людського серця виходять злі думки, перелюби, розпуста, вбивства,

22крадіжки, захланність, лукавства, омана, безсоромність, заздрість, огуда, гордощі, безглуздя.

23Усе це зло з середини виходить і людину опоганює.

24Підвівшись, пішов звідти в землі Тирські [і Сидонські]. Увійшов до хати; не хотів, щоб хтось довідався, але не зміг утаїтися.

25Щойно почула про нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, прийшла й припала до Його ніг;

26жінка була поганської віри, родом сирофінікійка; благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.

27Сказав їй: Нехай спочатку наситяться діти, бо негаразд відібрати хліб у дітей і кинути щенятам.

28А вона у відповідь каже Йому: Господи, але ж і щенята під столом їдять кришки від дітей.

29Сказав їй: За це слово іди, біс уже вийшов з твоєї дочки.

30Коли вона прийшла додому, то побачила, що біс вийшов з дочки і та лежала на ліжку.

31Залишивши околиці Тира й Сидона, знову прийшов до Галилейського моря в околиці Десятимістя.

32Приводять до нього глухого й німого, просять Його, щоб поклав на нього руку.

33Відвівши його набік від юрби, поклав свої пальці в вуха його і, плюнувши, доторкнувся до його язика;

34поглянувши на небо, зідхнув та й каже йому: Еффата, тобто: Відкрийся.

35Вмить відкрилися його вуха, і спав параліч з його язика - і заговорив правильно.

36Наказав, щоб нікому про це не говорили. Та чим більше забороняв, тим більше вони розголошували.

37І надзвичайно дивувалися, кажучи: Усе добре робить - глухим дає слух, німим - мову.

← Chapter 6 Jump to: Chapter 8 →