bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
/
Job 29
Job 29
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
← Chapter 28
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 30 →
1
І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
2
О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
3
Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
4
Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
5
Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
6
Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
7
Тодї виходив я, було до воріт міста*, й уставляв на майданї сїдалище собі,
8
Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
9
Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
10
Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
11
Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
12
Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
13
Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
14
Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
15
Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
16
Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
17
Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
18
От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
19
Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
20
Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
21
Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
22
Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
23
Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
24
Бувало, всьміхнусь до них - а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
25
Я назначав поступки їх, і засїдав на передньому місцї, та жив, нїби царь проміж своїм військом, як утїшитель плачучих.
← Chapter 28
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 30 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42