bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
/
Job 9
Job 9
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
← Chapter 8
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 10 →
1
І відповів Йов і сказав:
2
Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
3
А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не з'умів би одказати.
4
Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував з'упокоєн?
5
Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
6
Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
7
Скаже сонцеві, - і не зійде, й на звізди печать покладає.
8
Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
9
Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі cкриті на полуднї;
10
Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
11
Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
12
Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
13
Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
14
Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
15
Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
16
Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
17
Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
18
Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
19
Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
20
Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
21
Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
22
Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
23
Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
24
Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
25
Днї мої хутші од гонця, - мчаться, не бачивши долї;
26
Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
27
Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
28
То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
29
А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
30
Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
31
То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
32
Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
33
І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
34
Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, -
35
А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
← Chapter 8
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 10 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42