bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
/
Job 37
Job 37
Ukrainian 1871 (Куліша та Пулюя)
← Chapter 36
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 38 →
1
А від сього тремтить серце в менї й зрушилось із місця свого.
2
Слухайте, слухайте грому; се голос, що виходить із уст його.
3
Попід усїм небом реве він, блиск його - на всю землю.
4
Ззаду його гуде голос; грімить він голосом величі своєї й не з'упиняє його, коли голос його почуто.
5
Гласом своїм грімить Бог предивно, творить дїла великі, нам недослїдимі.
6
Він каже снїгові: Окрий землю! Ливень і дощ в його волї.
7
Людям печатає руки**, щоб усї взнали дїло його.
8
Зьвір утїкає в свій сховок і держиться в своїх леговищах.
9
Буря приходить з полудня, з півночі ж - студень.
10
Від подиху Божого стає лід, і поверхність води стинається.
11
Вогкостю наповняє він хмяри, а облаки сиплють сьвітло його,
12
І пускаються вони в напрямі намірів його, щоб виконати те, що він приказує їм, на поверхнї заселеної землї,
13
Він велить їм ійти або на скараннє, або на благословеннє, або на помилуваннє.
14
Слухай же сього, Йове; стій і роздумуй чудні дїла Божі.
15
Знаєш же, як він послугуєсь ними, та як із хмари сьвітло викликає?
16
Розумієш же рівновагу хмар, се чудне дїло (Бога) найзвершеннїйшого в знаннї?
17
Як нагрівається одїж твоя, коли він спокійно дихне від полудня?
18
Або може то ти напинав з ним небеса, тверді, як дзеркало лите?
19
Навчи нас, що сказати йому? Ми бо в тій темряві нїчого поняти не можем.
20
Чи буде йому звіщено, що я говорю? Хиба ж сказав хто, що сказане доходить до його?
21
Тепер не видко ясного сьвітла зпоза хмар, але повіє вітер, і проясниться.
22
Сьвітла погода приходить із півночі, а кругом Бога страшна величність.
23
Вседержитель! Ми розумом дослїдити не можем його. Він великий силою, судом і повнотою правосуду. Він же нїкого й не пригнїтає.
24
То нехай впокоряються перед ним люде, й нехай дрожать перед ним усї, що в серцї мають себе за мудрих!
← Chapter 36
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 38 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42