bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
/
Job 14
Job 14
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
← Chapter 13
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 15 →
1
«Чоловік, що родиться від жінки, | віком короткий і тривоги повний.
2
Зростає, немов квітка, і в'яне, | і біжить тінню без упинку!
3
І на такого відкриваєш твої очі, | тягнеш на суд із собою?
4
Хто з нечистого може зробити чисте? | Ніхто!
5
Коли йому дні визначені, | число місяців його тобі відоме, | ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
6
то відверни від нього твої очі, залиш його, | покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
7
І дерево має надію; | воно, хоч зрубане, ще відродиться, | і пагінці його рости не перестануть.
8
Навіть як його корінь у землі постарівся, | і пень його у ґрунті струхлявів,
9
але, скоро воно почує воду, знов зазеленіє | і поросте галуззям, наче молоденьке.
10
А людина вмирає і лежить бездушна; | людина йде на той світ, - і де вона?
11
Води зникають з моря, | ріки стають сухими, сохнуть;
12
отак людина ляже і не встане; | покіль не щезнуть небеса, - не пробудиться, | не підведеться від сну свого.
13
Коли б уже ти сховав мене в Шеолі, | укрив мене, поки перейде гнів твій, | призначив мені строк -потім згадати про мене!
14
Коли хтось умре, хіба оживе знову? | Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
15
Ти кликнув би, і я тобі відповів би, | ти прагнув би діла рук твоїх.
16
Замість, як нині, рахувати мої кроки, | ти не вважав би більше на гріх мій!
17
І запечатаний у торбинці був би мій переступ, | мою провину ти перекреслив би!
18
Та ба! Як гора падає, валиться, | і скеля зо свого місця сходить,
19
води каміння витирають, | злива змиває з землі порох, | так ти чоловіка надію нищиш.
20
Кидаєшся на нього постійно, і він зникає, | змінюєш вид його і відсилаєш.
21
Чи в честі його діти, він не знає, | чи в ганьбі, він не помічає.
22
Він тільки відчуває біль свого тіла, | і його душа над ним самим ридає.»
← Chapter 13
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 15 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42