bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
/
Job 19
Job 19
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
← Chapter 18
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 20 →
1
Заговорив Іов і мовив:
2
«Докіль ви будете смутити мою душу, | промовами, мене пригноблювати?
3
Оце вже десять раз мене ви образили, | і не стидаєтесь мене зневажати.
4
Коли я справді завинив, | то провина моя на мені зостанеться.
5
Коли вам справді любо величатись надо мною | та закидати мені мою ганьбу,
6
то знайте, що Бог мене придавив, | обвів мене навколо сіткою своєю.
7
Як закричу: Насилля! - ніхто не чує; | коли закличу - немає суду!
8
Загородив мені дорогу, перейти не можу; | і на стежки мої поклав пітьму.
9
Здер з мене мою славу, | вінець ізняв з голови у мене.
10
Руйнує мене навкруги, я пропадаю; | неначе дерево, надію в мене вириває.
11
Палає гнівом проти мене, | за ворога собі вважає.
12
Його загони купою прибули, | насипали дорогу проти мене | й облягли кругом намет мій.
13
Братів моїх він віддалив від мене, | і мої знайомі відчужилися від мене.
14
Близькі мої ізникли, | друзі мої мене забули,
15
Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця, | я зайдою в їхніх очах зробився.
16
Кличу мого слугу - не відповідає, | хоч я і власними устами його прошу.
17
Жінка моя гидує моїм подихом, | я став гидким синам мого лона,
18
а й малі діти мене зневажають. | Як підведусь, вони глузують з мене.
19
Гордують мною усі мої найсердечніші друзі; | а ті, що я любив, обернулись проти мене.
20
Тіло у мене згнило в моїй шкірі, | а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.
21
Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі, | бо рука Божа мене доторкнулась!
22
Чому, як Бог, женетеся за мною, | не насичуєтеся моїм тілом?
23
О, якби мої слова були записані, | якби вони були вириті на міді!
24
Різцем залізним і олив'яним | видовбані у скелі повіки!
25
Я знаю - Захисник мій живе, | і останнім він устане над порохом.
26
Позбавлений навіть шкіри, я встану; | і в моїм тілі побачу Бога.
27
Я сам його узрю, очі мої побачать, | а не хтось інший; | серце у мене в грудях ниє!
28
Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати, | яку зачіпку знайти нам на нього? -
29
то бійтеся меча для себе, | бо гнів проти провин палає, | щоб знали, що суд буде.»
← Chapter 18
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 20 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42