bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
/
Job 22
Job 22
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 23 →
1
Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:
2
«Чи ж може людина Богові бути корисна, | якщо сам собі мудрий приносить користь!
3
Що Всемогутній має з того, що ти справедливий? | Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?
4
Чи може він тебе карає за твою побожність, | іде на суд із тобою?
5
Чи ж не за те, що злоба твоя превелика, | і що переступам твоїм нема краю?
6
Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю, | здирав одежу з голих.
7
Спраглому не давав єси води напитись, | голодному відмовляв єси хліба.
8
Кожному сильному - була земля, | а прихильники твої заселювали її.
9
Ти відсилав удовиць із порожніми руками, | ламав сиротам руки!
10
Тим то навколо тебе сіті, | і страх тебе лякає раптово.
11
Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш, | і повінь вод тебе вкриває.
12
Чи ж: Бог не наверху в небі? | Поглянь на зорі вгору, як вони високо!
13
Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає? | Хіба він крізь чорну хмару судить?
14
Хмари йому завіса, він не бачить; | він небесним обрієм походжає.
15
Хочеш триматись одвічної дороги, | яку топтали люди беззаконні,
16
що були схоплені передчасно, | коли ріка підмила їхні основи?
17
Які до Бога говорили: Одступи од нас! | Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?
18
Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.
19
Бачать те праведники і радіють, | невинний із них сміється:
20
Хіба не пропав їхній статок? | Чи не пожер вогонь їхні рештки?
21
Тож помирися з ним, зроби угоду, | і твоє щастя повернеться до тебе!
22
Прийми з уст його науку. | Вклади його слова собі до серця.
23
Як до Всесильного ти звернешся покірно, | як віддалиш несправедливість від намету твого,
24
золото вважатимеш за порох, | оте офірське - за рінь із ручаїв.
25
Всесильний буде твоїм скарбом, | брусками срібла у тебе!
26
Тоді ти будеш радуватися Всесильним | і підведеш обличчя твоє до Бога.
27
Помолишся до нього, і він тебе почує, | і ти виконаєш твої обітниці.
28
Все, що задумаєш, тобі поталанить, | і над дорогами твоїми засяє світло,
29
бо він принизить того, хто несеться вгору, | а смиренний очима буде в нього врятований.
30
Безвинного він визволяє, | ти чистотою рук твоїх спасешся.»
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 23 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42