bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
/
Job 21
Job 21
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
← Chapter 20
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 22 →
1
Заговорив Іов і мовив:
2
«Вважайте, слухавши, на моє слово, | і нехай воно втішить вас.
3
Стерпіть мене, я буду говорити; | як виговорюся - насміхайтесь.
4
Чи ж то на людину моя скарга? | Як тут не бути нетерплячим?
5
Вважайте ж мені: ви вжахнетесь, | затулите рукою уста ваші.
6
Я сам, коли подумаю про те, здригаюсь, | і моє тіло охоплює тремтіння.
7
Чому живуть оті нечестиві, | старіються та й ще багатіють?
8
Їхні діти гараздують перед ними, | нащадки їхні ростуть у них перед очима.
9
Домівки їхні від страху безпечні, | і бича Божого нема над ними.
10
Їхній бик запліднює, не знемагає; | корова їхня телиться, не скидає.
11
Вони пускають бігати дітей своїх, мов овець, | й малеча їхня гарцює.
12
Виспівують під бубон та під цитру, | і веселяться під сопілки голос.
13
Провадять дні свої у щасті, | і сходять до Шеолу в мирі.
14
А, проте, Богові казали: „Відступи від нас! | Доріг твоїх не хочемо ми знати!
15
Що він таке, отой Всемогутній, щоб нам йому служити? | І що за користь нам його благати?"
16
Чи ж їхнє щастя не в них у руках? | Чи ж рада злих від нього не далека?
17
Чи, може, світло у безбожних раз-у-раз гасне | і падає на них нещастя? | Чи часто у своєму гніві він їх губить,
18
так, що вони стають, немов солома перед вітром, | немов полова, що її здіймає вихор?
19
А, може, Бог зберігає його кару для його дітей? | Ні! Нехай відплатить йому самому, щоб сам теє відав!
20
Нехай побачить власними очима своє горе, | і з гніву Всемогутнього хай вип'є!
21
Яка йому журба про дім свій після нього, | коли число місяців у нього пораховане?
22
Чи то ж нам Бога знання вчити, | коли він судить щонайвищих?
23
Один умирає повний сили, | повнотою щасливий та безпечний.
24
Стегна у нього повні ситі, | кості його набиті шпигом.
25
А другий умирає наболілою душею, | не скуштувавши щастя.
26
Разом лягають у порох, | їх черва вкриває!
27
Я знаю добре думки ваші | та замисли, що проти мене куєте.
28
Ви кажете: Де дім вельможі? | Де намет, що грішники у ньому жили?
29
Хіба ви не питали тих, що у світах бували, | над досвідом їхнім не розмишляли,
30
що в день біди лихий щаджен буває, | що у день гніву він веселий?
31
Хто йому закине його поведінку ввічі, | і те, що він накоїв, хто йому відплатить?
32
Коли ж його внесуть на цвинтар, | над гробом своїм він чатує.
33
Скиби землі йому солодкі. | За ним ідуть усі люди, а перед ним - нема й ліку!
34
Що вони варті, ваші втіхи марні? | Таж відповіді ваші - лиш омана!»
← Chapter 20
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 22 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42