bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
/
Job 32
Job 32
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
← Chapter 31
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 33 →
1
Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах,
2
тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога.
3
На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова.
4
Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком.
5
Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом,
6
От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже, | тому я наляканий, боявся | висловити вам мою думку.
7
Я собі думав: Хай дні говорять, | і літа многі хай покажуть мудрість!
8
То Божий дух у людині, | Всесильного надхнення їх урозумляє.
9
Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі, | і не старі вже й розуміють правду.
10
Тому й кажу: Мене послухай! | Оповіщу і я, що знаю!
11
Ось я чекав слів ваших, | вслуховувавсь у ваші міркування. | Тоді, як ви шукали слів,
12
я пильно уважав на вас, | і ось ніхто Іовові не перечить, | ніхто з вас не відповідає на його промови.
13
Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість; | Бог нас навчає, не людина!
14
Тому я не так сперечатися буду, | я відповім йому не вашими словами.
15
Збентежені, не відповідали більше, | слів їм забракло.
16
І я чекав; але що не говорять, | що стоять і не відповідають більше, -
17
то відповім і я по змозі, | оповіщу і я, що знаю.
18
Повний бо слів я, | мене спонукує дух усередині.
19
Нутро моє, немов вино без стоку, | що нові міхи розриває.
20
Я виговорюсь, легше мені стане; | розтулю мого рота й відкажу.
21
Я не зважатиму ні на чию особу, | лестити не буду нікому;
22
лестити бо й не вмію: | інакше бо умить мене вбив би Творець мій.»
← Chapter 31
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 33 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42