bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
/
Acts 23
Acts 23
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 24 →
1
Поглянувши ж на синедріон, Павло сказав: Мужі-брати, я аж до цього дня служив Богу всім добрим сумлінням.
2
Та архиєрей Ананій наказав своїм прислужникам бити його в уста.
3
Тоді Павло сказав до нього: Бог тебе битиме, стіно побілена. Ти ж сидиш, щоб судити мене за законом, а наказуєш бити мене, переступаючи закон.
4
Прислужники ж сказали: Ти докоряєш Божому архиєреєві?
5
І мовив Павло: Не знав я, брати, що це архиєрей, бо написано, що князеві твого народу не скажеш злого.
6
Зрозумівши ж, що одна частина - садукеї, а друга - фарисеї, Павло закликав у синедріоні: Мужі-брати, я фарисей, син фарисеїв. За надію на воскресіння мертвих я приймаю суд.
7
Як же він це промовив, стався розкол між фарисеями та садукеями, і збори поділилися.
8
Садукеї бо кажуть, що немає воскресіння, ані ангела, ані духа; фарисеї ж це визнають.
9
І зчинився великий галас, і деякі книжники, що були з частини фарисеїв, уставши, сперечалися, кажучи: Ми не знаходимо нічого лихого в цій людині. Що ж, як Дух заговорив до нього чи ангел? [Не супротивляймося Богові].
10
А як колотнеча знялася велика, тисяцький, боячися, щоб вони Павла не роздерли, наказав воякам увійти та забрати його з-посеред них і відвести в табір.
11
А наступної ночі Господь, ставши перед ним, промовив: Сміливіше, [Павле]. Бо як ти свідчив про мене в Єрусалимі, так тобі треба свідчити і в Римі.
12
А коли настав день, [деякі] юдеї, вчинивши змову, склали клятву, кажучи, що не їстимуть і не питимуть, доки не заб'ють Павла.
13
Було понад сорок тих, що склали цю клятву.
14
Вони, наблизившись до архиєреїв і старших, сказали: Ми склали клятву нічого не їсти, доки не вб'ємо Павла.
15
Тож ви тепер із синедріоном скажіть тисяцькому, щоб [завтра] привів його до вас, наче бажаючи докладніше довідатися про нього. Ми ж перш ніж він наблизиться, готові його вбити.
16
А син Павлової сестри, почувши про змову, прибув і, ввійшовши до табору, сповістив Павлові.
17
Павло ж, покликавши одного з сотників, сказав: Поведи цього юнака до тисяцького, бо має йому щось сказати.
18
Отже ж, він, узявши його, привів до тисяцького і сказав: В'язень Павло, покликавши мене, попросив повести до тебе цього юнака, що має щось тобі сказати.
19
Узявши його за руку й відвівши набік, тисяцький спитав: Що ти маєш мені сповістити?
20
Той розповів: Юдеї змовилися попросити тебе, щоб завтра привів ти Павла на синедріон, наче бажають вони докладніше випитати його.
21
Ти ж не вір їм, бо чигають на нього понад сорок чоловік із них, що клятву склали ні їсти ні пити, доки не вб'ють його. І тепер вони готові й очікують від тебе повеління.
22
Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши нікому не розповідати, що це ти мені об'явив.
23
І покликавши якихось двох сотників, сказав: Приготуйте двісті вояків, щоб пішли до Кесарії, і сімдесят кіннотників, і двісті стрільців від третьої години ночі;
24
в'ючаків же приведіть, щоб посадити Павла та відпровадити до намісника Фелікса.
25
І написав листа такого змісту:
26
Клавдій Лисій шановному намісникові Феліксові - вітання.
27
Цього мужа, що його схопили юдеї та хотіли вбити, врятував я, приступивши з вояками та довідавшись, що він римлянин.
28
Бажаючи ж пізнати причину, за яку його оскаржували, я повів [його] в їхній синедріон.
29
Я знайшов, що його оскаржували в питаннях їхнього закону і що не було жодної провини, вартої смерти або кайданів.
30
Як же мені було сказано про засідку, яку [юдеї] готували проти чоловіка, зараз послав я його до тебе, заповівши і оскаржувачам говорити перед тобою те, що мають проти нього. [Будь здоровий.]
31
Тож вояки згідно з наказом узяли Павла, повели вночі до Антипатриди,
32
а на другий день, полишивши кіннотників йти з ним, повернулися в табір.
33
А ті прибули до Кесарії і, давши листа намісникові, поставили перед ним і Павла.
34
Прочитавши ж і запитавши, з якого він краю, і довідавшися, що з Килікії,
35
сказав: Вислухаю тебе, коли й твої оскаржувачі прийдуть. І наказав його стерегти в Іродовому преторі.
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 24 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28