Acts 26

Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)

← Chapter 25 Jump to: Chapter 27 →

1Агриппа ж сказав до Павла: Дозволяється тобі про себе самого говорити. Тоді Павло, простягнувши руку, почав оборону:

2Царю Агриппо, вважаю себе щасливим, що сьогодні перед тобою можу відповісти за все, в чому звинувачують мене юдеї,

3особливо тому, що ти знаєш усі юдейські звичаї і питання. Тому благаю тебе вислухати мене терпляче.

4А життя моє змалку, що пройшло між моїм народом у Єрусалимі, знають усі юдеї.

5Вони знають мене здавна, аби лиш хотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.

6І тепер я стою суджений за надію обітниці, що Бог дав її нашим батькам,

7до якої дванадцять наших поколінь, служачи безперестанно ніч і день, надіються дійти, за цю надію я, царю, оскаржений юдеями.

8Чи вважаєте ви за неймовірне, що Бог воскрешає мертвих?

9Правда, я вважав, що мені належить зробити багато ворожого проти ймення Ісуса Назарянина,

10що і зробив я в Єрусалимі; і багатьох із святих я замкнув до в'язниць, одержавши владу від архиєреїв. Коли ж їх убивали, давав я згоду.

11І дуже часто, караючи їх у всіх синагогах, примушував я їх до богозневаги. А вельми лютуючи на них, переслідував їх навіть по далеких містах.

12Ідучи до Дамаска в цих справах, з владою і наказом від архиєреїв,

13опівдні в дорозі побачив я, царю, світло з небес, ясніше від сяйва соняшного, що осяяло мене і тих, що йшли зі мною.

14Як же всі ми попадали на землю, почув я голос, що говорив до мене [і мовив] юдейською мовою: Савле, Савле, чого мене переслідуєш? Тяжко тобі лізти на рожен.

15Я сказав: Хто ти, Господи? Господь відповів: Я Ісус, якого ти переслідуєш.

16Але підведися і стань на свої ноги, бо на те з'явився я тобі, щоб зробити тебе слугою і свідком того, що ти бачив, і того, що відкрию тобі,

17визволяючи тебе від народу та від поган, до яких тебе посилаю,

18щоб відкрити їм очі, аби повернулися від темряви до світла, і від влади сатани до Бога, щоб одержали вони відпущення гріхів і насліддя між освяченими вірою в мене.

19Тому, царю Аргиппо, не був я супротивний небесному видінню,

20а спершу тим, що були в Дамаску, і потім тим, що в Єрусалимі, і в кожній юдейській околиці, і поганам я проповідував покаяння і навернення до Бога, і щоб чинили діла, гідні покаяння.

21Через це юдеї, схопивши мене в храмі, хотіли розтерзати.

22Та одержавши допомогу від Бога, аж до цього дня стою, свідчачи малому й великому, не розповідаючи нічого, крім того, про що говорили пророки й Мойсей, що має статися:

23що має постраждати Христос, що він, перший воскреслий із мертвих, має проповідувати світло народові та поганам.

24Як же він так відповідав, Фест гучним голосом сказав: Безумствуєш, Павле. Велика наука зводить тебе в безумство.

25А Павло: Не безумствую, - сказав, - шляхетний Фесте, кажу правдиві й розумні слова.

26Знає бо цар про це, до якого я сміливо говорю, бо не вірю, щоб із цього щось від нього заховалося, бо це не в закутку сталося.

27Чи віруєш, царю Агриппо, в пророків? Знаю, що віруєш.

28Агриппа Павлові: Ще трохи і мене переконаєш християнином стати.

29А Павло: Чи трохи, чи багато, благав я Бога, щоб не тільки ти, а й усі, що сьогодні мене чують, стали такими, як я, за винятком цих кайданів.

30[І, як це сказав йому,] підвівся цар, і намісник, і Верніка, і ті, що сиділи з ними,

31і, відійшовши, казали один одному, мовлячи, що нічого вартого смерти або кайданів цей чоловік не робить.

32Агриппа ж Фестові сказав: Цей чоловік міг би бути відпущеним, якби не відкликався був до кесаря.

← Chapter 25 Jump to: Chapter 27 →