bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
/
Acts 5
Acts 5
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
← Chapter 4
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 6 →
1
Один же чоловік, на ім'я Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав маєток
2
і приховав частину грошей, - про це знала дружина, - і, принісши іншу частину, поклав біля ніг апостолів.
3
Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обдурити Святого Духа і приховати частину вартости поля?
4
Хіба воно не твоє, а чи продане не було в твоїй владі? Навіщо ти поклав це діло у своє серце? Ти ж збрехав не людям, а Богові.
5
Почувши це, Ананій упав і віддав духа. Напав великий страх на всіх, що чули це.
6
Юнаки встали, обгорнули його, винесли й поховали.
7
Щойно минуло зо три години, як надійшла його дружина, ще не знаючи того, що скоїлося.
8
Промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви продали поле? Вона відповіла: Так, за стільки.
9
Петро до неї: Як це сталося, що ви змовилися випробувати Господнього Духа? Ось при дверях ті, що поховали твого чоловіка, - і тебе винесуть.
10
Упала вона тут же біля його ніг - віддала духа. Зайшовши, юнаки виявили її мертвою, винесли й поховали біля її чоловіка.
11
Великий страх напав на всю церкву, на всіх, хто це чув.
12
Через руки апостолів здійснювалися численні знамення й чуда в народі. Всі однодушно перебували в Соломоновім притворі.
13
Ніхто з інших не наважувався приєднатися до них, але народ величав їх.
14
Вірних у Господа множилося - багато чоловіків та жінок.
15
Недужих виносили на роздоріжжя і клали на постелях і лежанках, щоб, як ішов Петро, то бодай тінь його впала на декого з них.
16
Сходилося люду багато з довколишніх міст до Єрусалима; приносили недужих, тих, що потерпали від злих духів. Усі вони видужували.
17
Архиєрей і його прибічники з єресі садукейської встали і наповнилися заздрощами,
18
і наклали [свої] руки на апостолів, кинули їх до громадської в'язниці.
19
Ангел Господній уночі відчинив двері в'язниці, вивів їх і сказав:
20
Ідіть, ставайте в храмі і кажіть народові всі слова оцього життя.
21
Почувши це, пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом архиєрей і ті, що з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старшин з-поміж синів Ізраїля і послали до в'язниці, щоб їх привести.
22
Слуги пішли та не знайшли їх у в'язниці. Повернувшись, сповістили,
23
кажучи, що в'язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, що стояла перед дверима. Відчинивши ж, усередині нікого не знайшли.
24
Як почули ці слова [священик], начальник охорони храму і архиєреї, збентежилися, - що б то все означало?
25
Тут прийшов хтось і сповістив їм, що чоловіки, яких вони посадили до в'язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ.
26
Тоді начальник охорони пішов із слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив камінням.
27
Привели їх, поставили в синедріоні. Запитав їх архиєрей,
28
кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це ім'я? Ви наповнили Єрусалим вашим навчанням і хочете навести на нас кров цього чоловіка.
29
Відповіли Петро й апостоли та сказали: Радше треба слухати Бога, ніж людей.
30
Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві.
31
Бог підніс його своєю правицею на князя і рятівника, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.
32
І ми, і Дух Святий, якого дав Бог тим, що вірять у нього, є [його] свідками цих слів.
33
Почувши це, вони всі розлютилися і змовлялися, щоб їх убити.
34
Вставши, один фарисей у синедріоні, на ім'я Гамалиїл, - законовчитель, шанований усім народом, - наказав, щоб апостолів вивели на короткий час,
35
а до них сказав: Мужі ізраїльські, поміркуйте поміж собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити.
36
Недавно об'явився був Тевда, кажучи, що він є кимось великим, - до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, що вірили в нього, розсіялися і зійшли на ніщо.
37
Після нього під час перепису об'явився Юда галилеєць, потягши за собою [досить] народу. І він теж згинув, а всі, що слухали його, - розпорошилися.
38
І нині кажу вам: відступіться від цих людей, лишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, - вона розлетиться;
39
якщо ж від Бога, то ви не можете зруйнувати її, - щоб часом не стати вам богоборцями. Послухали його
40
і, покликавши апостолів, побили їх, пригрозили не говорити в ім'я Ісуса, відпустили.
41
Вони ж ішли від синедріону, радіючи, що за ймення Ісусове удостоїлися дістати зневагу.
42
Щодня в храмі і по домівках не припиняли навчати - благовістити Ісуса Христа.
← Chapter 4
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 6 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28