bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
Mark 12
Mark 12
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 11
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 13 →
1
І Він почав говорити до них притчами: «Один чоловік насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у нім чавило, побудував башту і, віддавши його виноградарям, від'їхав.
2
Свого часу він послав до виноградарів слугу, щоб прийняти від виноградарів плоди з виноградника.
3
Вони ж схопили його, побили і відіслали ні з чим.
4
Знову він послав до них іншого слугу; і тому розбили камінням голову і відіслали зневаженим.
5
І знову він послав ще іншого; і того вони вбили. І багатьох інших вони побили або повбивали.
6
Маючи ж єдиного улюбленого сина, він послав його наостанку до них, кажучи: 'Посоромляться сина мого'.
7
Але виноградарі говорили між собою: 'Це спадкоємець, ходімо, уб'ємо його, і спадщина буде наша'.
8
І, схопивши його, вбили і викинули геть з виноградника.
9
Що ж тоді господар виноградника зробить? Він прийде і повбиває тих виноградарів, і віддасть виноградник іншим.
10
Чи ви не читали цього в Писанні: 'Камінь, який будівничі відкинули, став наріжним каменем'.
11
Це сталося від Господа, і дивне воно в очах наших».
12
І вони шукали нагоди, щоб схопити Його, та боялись народу. Бо зрозуміли, що Він сказав цю притчу про них. І, залишивши Його, відійшли.
13
І вислали до Нього декого з фарисеїв і іродіан, щоб спіймати Його на слові.
14
Вони ж прийшли і говорять Йому: «Учителю, ми знаємо, що Ти справедливий і не зважаєш ні на кого, бо Ти не дивишся на особу, але навчаєш дороги Божої по правді. Отже, чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?»
15
Він же, знаючи їх лицемірство, сказав їм: «Чого ви спокутуєте Мене? Принесіть Мені динарій, щоб побачити».
16
І вони принесли. А Він питає їх: «Чиє це зображення і напис?» І вони відповіли Йому: «Кесаря».
17
Ісус сказав їм у відповідь: «Віддайте кесареве кесарю, а Боже Богові!» І вони дивувалися Йому.
18
Прийшли до Нього саддукеї, які кажуть, що нема воскресіння, і запитали Його, кажучи:
19
«Учителю, Мойсей написав нам: 'Як помре у кого брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то брат його мусить взяти дружину його і відновити потомство для брата свого'.
20
Було сім братів: перший взяв дружину і помер, не залишивши дітей.
21
І другий взяв її, і він помер, і не залишив дітей; і третій так само.
22
І всі семеро мали її, і не залишили дітей; після всіх померла і жінка.
23
А у воскресінні, коли всі вони воскреснуть, котрому з них вона буде дружиною? Адже семеро мали її за дружину».
24
Ісус сказав їм у відповідь: «Чи не тому ви й помиляєтесь, що не знаєте ні Писання, ні сили Божої?
25
Бо коли воскреснуть з мертвих, то не будуть ні женитися, ні заміж виходити, а будуть, як ангели на небесах.
26
А про мертвих, що вони воскреснуть, чи ви не читали в книзі Мойсея, як Бог біля купини сказав йому: 'Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова'.
27
Він не є Бог мертвих, а Бог живих. Отже, ви дуже помиляєтесь».
28
І один з тих книжників, що чув, як вони сперечались, і, зрозумівши, як Ісус добре відповів їм, запитав Його: «Котра заповідь перша з усіх?»
29
Ісус відповів йому: «Перша з усіх заповідей: 'Слухай Ізраїлю! Господь, Бог наш є Господь єдиний!
30
Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю'. Це перша заповідь.
31
А друга подібна до неї: 'Люби ближнього твого, як себе самого'. Нема іншої заповіді більшої за ці».
32
Книжник сказав Йому: «Добре, Учителю! Ти сказав істину, що один є Бог, а іншого нема, крім Нього.
33
І що любити Його всім серцем, і всім розумінням, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, є більш, ніж всі всепалення та жертви».
34
Коли Ісус побачив, що він відповів розумно, сказав йому: «Ти недалеко від Царства Божого». І ніхто після цього не насмілювався питати Його.
35
Продовжуючи навчати в храмі, Ісус говорив: «Чому говорять книжники, що Христос є син Давидів?
36
Адже Давид промовив Духом Святим: 'Сказав Господь Господеві моєму: «Сядь праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх!»'
37
Отже, сам Давид називає Його 'Господом', як же Він син його?» І багато людей слухали Його залюбки.
38
І Він говорив їм у вченні Своїм: «Стережіться книжників, які люблять ходити в довгій одежі, і люблять вітання на народних зібраннях,
39
і перші місця в синагогах і перші місця на бенкетах,
40
які доми вдів поїдають і довго моляться напоказ, — вони приймуть тяжке осудження».
41
Ісус сів проти храмової скарбниці і дивився, як люди клали гроші в скарбницю; і багато заможних кидали багато.
42
І прийшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто гріш.
43
І, покликавши учнів Своїх, сказав їм: «Істинно кажу вам, що ця бідна вдова поклала більше за всіх, що клали в скарбницю,
44
бо всі клали від достатку свого, а вона із злиднів своїх поклала все, що мала, весь свій прожиток».
← Chapter 11
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 13 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16