Mark 7

Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч

← Chapter 6 Jump to: Chapter 8 →

1Зібрались до Нього фарисеї і деякі з книжників, що прийшли з Єрусалиму;

2і побачили, що дехто з учнів Його їв хліб нечистими, тобто невмитими руками,

3бо фарисеї і всі іудеї, дотримуючись переказів старших, не їдять, не вмивши старанно рук,

4а як приходять з торгу, не їдять, не вмившись. І багато іншого є в них, що вони прийняли, щоб дотримуватись: миття чаш, горнят, мідного посуду і столів.

5І фарисеї та книжники запитали Ісуса: «Чому учні Твої не роблять за переказом старших, а їдять хліб невмитими руками?»

6А Він відповів їм: «Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісайя, як написано: 'Ці люди шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене,

7та даремно шанують Мене, навчаючи людей заповідей людських'.

8Бо ви, залишивши заповідь Божу, тримаєтесь переказів людських: обмивання чаш, горнят, і робите багато іншого, подібного до цього».

9І сказав їм: «Ви спритно відкидаєте заповідь Божу, щоб зберігати свої перекази.

10Бо Мойсей сказав: 'Шануй батька твого і матір твою', і: \Хто лихословить батька свого або матір свою — нехай смертю помре!'

11А ви кажете: хто скаже батькові чи матері: 'корван, тобто дар Богові те, чим би ти від мене скористався',

12тому ви вже потураєте нічого не робити для батька свого чи матері своєї.

13Зневажаєте Слово Боже переказами вашими, які ви встановили; і робите багато іншого подібного до цього».

14Покликавши знову до Себе народ, говорив їм: «Слухайте Мене всі і розумійте!

15Ніщо з того, що входить у людину ззовні, не може осквернити її, але що виходить з неї, те оскверняє людину.

16Коли хто вуха має слухати, нехай слухає!»

17І коли Він увійшов у дім від народу, учні Його запитали Його про притчу.

18І Він сказав їм: «Невже і ви такі нетямущі? Невже не розумієте, що ніщо, що ззовні входить у людину, не може осквернити її?

19Бо не в серце її входить, а в шлунок, і виходить геть, чим очищається всяка їжа».

20Далі сказав: «Те, що виходить з людини, оскверняє людину;

21бо з середини, з серця людського, виходять злі помисли, перелюб, розпуста, вбивство,

22крадіж, здирство, злоба, лукавство, пожадливість, заздрісне око, гордість, богозневага, безсоромність, безумство.

23Все це зло з середини виходить і оскверняє людину».

24І, вставши, Він пішов звідти в околиці Тирські і Сидонські; і, увійшовши в дім, не хотів, щоб хто пізнав Його, та не міг утаїтися.

25Бо зараз же жінка, в котрої дочка була одержима нечистим духом, почувши про Нього, прийшла і припала до ніг Його.

26Ця жінка була язичниця, родом сірофінікіянка; вона благала Його, щоб вигнав демона з її дочки.

27Та Ісус сказав їй: «Дай спочатку наїстися дітям, бо не добре взяти хліб у дітей і кинути собакам».

28Вона ж відповіла Йому: «Так, Господи, але ж і собаки їдять під столом крихти після дітей».

29І сказав їй: «За це слово, іди; демон вийшов з дочки твоєї».

30І, прийшовши до свого дому, вона знайшла, що демон вийшов і дочка лежить на постелі.

31І знову Він вийшов з околиць Тирських і Сидонських і пішов до моря Галілейського, через край десятимістя.

32І привели до Нього глухого і заїкуватого, і просили Його покласти на нього руку.

33І Він взяв його окремо від народу, вклав пальці Свої у вуха його і, сплюнувши, доторкнувся язика його;

34і, поглянувши на небо, зітхнув і сказав йому: «Еффафа», тобто: «Відкрийся!»

35І відразу в нього відкрився слух, і пута його язика розв'язалися, і став говорити виразно.

36І Він звелів їм не говорити про це нікому. Та скільки Він не забороняв їм, вони ще більше розголошували.

37І люди дуже дивувались і говорили: «Він усе робить добре: глухим дає слух, а німим — мову».

← Chapter 6 Jump to: Chapter 8 →