Mark 13

Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч

← Chapter 12 Jump to: Chapter 14 →

1Коли Він виходив з храму, каже Йому один з учнів Його: «Учителю, подивись, які каміння і які будівлі!»

2Ісус сказав йому у відповідь: «Бачиш ці великі будівлі? Все це буде зруйновано, так що не залишиться тут каменя на камені!»

3І коли Він сидів на горі Оливній, напроти храму, Петро, Яків, Іоанн і Андрій питали Його на самоті:

4«Скажи нам, коли це станеться і яка буде ознака, коли все це має здійснитись?»

5Ісус, відповідаючи їм, почав говорити: «Стережіться, щоб хтось не звів вас,

6бо багато прийдуть в ім'я Моє, кажучи: 'Це Я!' І зведуть багатьох.

7І коли ви почуєте про війни і про воєнні чутки, то не тривожтесь, бо належить цьому бути. Та це ще не кінець.

8Бо повстане народ на народ, і царство на царство; будуть землетруси місцями, буде голод і заворушення. Це початок мук породільних.

9Ви ж стежте за собою, бо будуть видавати вас на суди, і битимуть у синагогах, і поведуть вас до правителів і царів за Мене, на свідчення їм.

10І Євангеліє мусить бути передусім проповідуване всім народам.

11Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтесь наперед, що вам говорити, але, що дане буде вам у той час, те говоріть: бо не ви будете говорити, а Дух Святий.

12І видасть брат брата на смерть, і батько — дітей, і діти повстануть проти батьків і заподіють їм смерть.

13І будуть ненавидіти вас усі за ім'я Моє; хто ж витерпить до кінця, — буде спасений.

14Коли ж побачите ту мерзоту спустошення, про яку говорив пророк Даниїл, що стоятиме там, де не повинна (хто читає, нехай розуміє), тоді ті, що в Іудеї, нехай тікають у гори;

15і хто на покрівлі, нехай не сходить і не заходить в дім свій взяти щось з дому свого;

16а хто в полі, нехай не вертається взяти одежу свою.

17Горе ж вагітним і тим, що годуватимуть грудьми в ті дні.

18Моліться, щоб це не сталося зимою.

19Бо в ті дні буде така скорбота, якої ще не було від початку Божого творіння, аж донині, і більше ніколи не буде.

20І коли б Господь не скоротив тих днів, то ніхто не врятувався б, але заради вибраних, котрих Він вибрав, скоротив ті дні.

21Тоді ж, як хтось скаже вам: 'Ось тут Христос!', або: 'Он там!' — не вірте.

22Бо повстануть лжехристи і лжепророки, і будуть показувати знамення і чудеса, щоб звести, по можливості, і вибраних.

23Ви ж стережіться! Ось Я сказав вам усе наперед.

24Але в ті дні, після тієї скорботи, сонце затьмариться і місяць не дасть світла свого.

25І зорі спадуть з неба, і сили небесні похитнуться.

26І тоді побачать Сина Людського, грядучого на хмарах, з великою силою і славою.

27І тоді Він пошле ангелів Своїх, і збере вибраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.

28Від смоковниці візьміть подобу: коли віття її стає вже м'яке та пускає листя, то знаєте, що близько літо.

29Так і ви: коли побачите, що це збувається, знайте, що вже близько — перед дверима.

30Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це збудеться.

31Небо і земля проминуть, але слова Мої не проминуть!

32Про день же той і про годину не знає ніхто; ні ангели на небі, ні Син, а тільки Отець.

33Глядіть, пильнуйте і моліться, бо не знаєте, коли час той настане.

34Подібно до того, коли чоловік, від'їжджаючи в далеку дорогу, залишив дім свій, дав слугам своїм владу і кожному своє діло, а воротареві звелів пильнувати.

35Тож пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому: ввечері чи опівночі, чи коли півні співатимуть, чи вранці.

36Щоб, прийшовши несподівано, не застав вас сплячими.

37І що Я кажу вам, те всім Я кажу: пильнуйте!»

← Chapter 12 Jump to: Chapter 14 →