bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
Mark 14
Mark 14
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 13
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 15 →
1
Через два дні була Пасха і Опрісноки. А первосвященики і книжники шукали нагоди, як би схопити Ісуса підступом і вбити Його.
2
Але казали: «Тільки не під час свята, щоб не сталось заворушення в народі».
3
Коли Ісус був у Віфанії, в домі Симона Прокаженого, і возлежав, підійшла жінка, маючи алебастрову посудину з чистим нардовим дорогоцінним миром, і, розбивши посудину, вилила Йому на голову.
4
Були там деякі, що обурились і говорили між собою: «Навіщо таке марнотратство?
5
Бо можна було продати це миро більше, ніж за триста динаріїв, і гроші роздати вбогим». І нарікали на неї.
6
Але Ісус сказав: «Залиште її! Чому непокоїте її? Вона добре діло зробила Мені.
7
Бо вбогих завжди маєте з собою і, коли схочете, можете робити їм добро. Мене ж не завжди маєте.
8
Вона зробила, що могла: заздалегідь намастила тіло Моє на похорон.
9
Істинно кажу вам: де тільки це Євангеліє буде проповідуватися по всьому світу, також буде сказано, що вона зробила, на спомин про неї».
10
А Іуда Іскаріот, один з дванадцяти, пішов до первосвящеників, щоб видати Його їм.
11
Коли вони почули про це, то дуже зраділи і обіцяли дати йому срібняків. І він шукав слушного часу, щоб видати Його.
12
А першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, учні Ісуса спитали Його: «Де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти пасху?»
13
І Він посилає двох учнів Своїх і каже їм: «Ідіть у місто, і там зустріне вас чоловік, котрий буде нести глечик води; ви ідіть за ним.
14
І куди він увійде, скажіть господареві дому: 'Учитель питає: де кімната, в якій Я міг би спожити пасху з учнями Моїми?'
15
І він покаже вам велику, прибрану і готову світлицю; там приготуйте нам».
16
І учні Його пішли, і прийшли в місто та й знайшли все так, як Він сказав їм; і вони приготували пасху.
17
А ввечері Він прийшов з дванадцятьма.
18
І коли вони возлежали і їли, Ісус сказав: «Істинно кажу вам, один з вас, що їсть зі Мною, зрадить Мене».
19
Вони ж засумували і говорили Йому один за другим: «Чи не я?» І другий: «Чи не Я?»
20
Він же сказав їм у відповідь: «Один з дванадцяти, який вмочає зі Мною в чашу.
21
Та Син Людський іде, як написано про Нього, та горе тій людині, через котру Син Людський видається. Краще було б для людини тієї і не народжуватись».
22
Коли вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, поламав і дав їм, кажучи: «Прийміть і їжте, це є Тіло Моє».
23
І взяв чашу, і, подякувавши, подав їм; і пили з неї всі.
24
Ісус сказав їм: «Це є кров Моя Нового Завіту, яка проливається за багатьох.
25
Істинно кажу вам: Я вже не буду пити від плоду виноградного до того дня, коли буду пити знову в Царстві Божому».
26
І, відспівавши, вони пішли на гору Оливну.
27
Ісус говорить їм: «Усі ви спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: 'Поражу пастиря, і розбіжаться вівці'.
28
По воскресінні Моїм, Я буду раніш за вас у Галілеї».
29
А Петро говорить Йому: «Хоч би і всі спокусились, але не я!»
30
Ісус сказав йому: «Істинно кажу тобі, що сьогодні, цієї ночі, раніше, ніж заспіває півень двічі, ти зречешся Мене тричі».
31
Але він ще більше запевняв, кажучи: «Хоч би мені і вмерти з Тобою, я не відречуся від Тебе». Так само і всі говорили.
32
І прийшли вони на місце, яке називається Гефсиманія, і Він сказав учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я помолюся».
33
І, взявши з Собою Петра, Якова і Іоанна, Він почав сумувати та тужити.
34
І сказав їм: «Душа Моя пригнічена скорботою смертельною. Побудьте тут і пильнуйте!»
35
І Він відійшов трохи далі, припав до землі і молився, щоб, по можливості, минула Його година ця.
36
І говорив: «Авва, Отче! Все можливе Тобі, пронеси чашу цю мимо Мене; та не чого Я хочу, а чого Ти».
37
І приходить і знаходить їх сплячими та й каже Петрові: «Симоне, ти спиш? Не міг ти попильнувати й одної години?
38
Пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу. Бо дух бадьорий, а тіло немічне».
39
І знову відійшов і молився, і сказавши те ж саме слово.
40
А коли повернувся, знову знайшов їх сплячими, бо обважніли їхні очі. І вони не знали, що відповісти Йому.
41
І приходить утретє і говорить їм: «Ви все ще спите і спочиваєте? Досить, ось прийшла година, коли Син Людський видається в руки грішників.
42
Вставайте, ходімо, ось наблизився зрадник мій!»
43
І зараз же, як Він ще говорив, прийшов Іуда, один з дванадцяти, а з ним багато народу з мечами і киями, від первосвящеників, книжників і старійшин.
44
А зрадник Його, дав їм знак і сказав: «Кого я поцілую, той і є; беріть його і ведіть обережно».
45
І, прийшовши, підійшов зараз до Ісуса і сказав: «Учителю! Учителю!» І поцілував Його.
46
А вони наклали руки свої на Нього й схопили Його.
47
Один же з тих, що стояли тут, вихопив меч і вдарив раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
48
Тоді Ісус сказав їм: «Вийшли ви наче на розбійника з мечами і киями, щоб взяти Мене?
49
Я щодня був з вами, навчаючи в храмі, і ви не схопили Мене. Але нехай збудуться Писання».
50
Тоді всі залишили Ісуса і повтікали.
51
Один юнак ішов за Ним, загорнений в одне лиш покривало, і воїни схопили його.
52
А він, залишивши покривало, втік нагий.
53
І привели Ісуса до первосвященика; і зібрались у нього всі первосвященики, старійшини і книжники.
54
А Петро йшов здаля вслід за Ісусом аж до двору первосвященика і, сівши зі слугами, грівся біля вогню.
55
А первосвященики і весь синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть, та не знаходили.
56
Хоч багато свідчили фальшиво проти Нього, але ці свідчення не були достатні.
57
І деякі встали і неправдиво свідчили проти Нього, кажучи:
58
«Ми чули, як Він казав: 'Я зруйную цей храм рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний' ».
59
Але й таке їхнє свідчення не було достатнім.
60
Тоді первосвященик став посередині і запитав Ісуса, кажучи: «Чому Ти нічого не відповідаєш, що вони проти Тебе свідчать?»
61
Він же мовчав і не відповідав нічого. І знову первосвященик запитав Його, кажучи: «Чи Ти є Христос, Син Благословенного?»
62
«Я, — відповів Ісус, — і ви побачите Сина Людського сидячого по правиці Сили і грядучого на хмарах небесних».
63
Тоді первосвященик роздер одежу свою і сказав: «Навіщо нам ще свідки?
64
Ви чули богозневагу? Як вам здається?» Вони ж всі признали, що Він повинен умерти.
65
І деякі почали плювати на Нього, і, закриваючи Йому лице, бити та приказувати Йому: «Пророкуй!» І слуги били Його по щоках.
66
А коли Петро був унизу на подвір'ї, прийшла одна із служниць первосвященика,
67
і, побачивши Петра, що грівся, придивившись до нього, говорить йому: «І ти був з Ісусом Назарянином?»
68
Але він відрікся, говорячи: «Не знаю і не розумію, що ти кажеш». І він вийшов на передній двір. І заспівав півень.
69
Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім: «Цей із них!»
70
І він відрікся знову. Трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: «Та й справді ти з них: бо ти галілеянин, і мова твоя схожа».
71
Він почав клястися та божитися: «Не знаю Цього чоловіка, про Якого ви кажете».
72
Тоді вдруге заспівав півень. І Петро пригадав слова, які Ісус сказав йому: «Раніше ніж півень заспіває двічі, ти зречешся від Мене тричі». І почав плакати.
← Chapter 13
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 15 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16