Matthew 12 — Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

1У той час проходив Ісус у суботу засіяними ланами; ученики ж Його зголодніли і почали зривати колоски та їсти.

2Фарисеї ж, побачивши це, сказали Йому: ось ученики Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу.

3Він же сказав їм: хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?

4Як він увійшов у храм Божий і їв хліби принесення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священикам?

5Або хіба ви не читали в законі, що по суботах священики в храмі порушують суботу, однак невинні?

6Говорю ж вам, що тут Той, Хто більший від храму.

7Коли б ви знали, що значить: милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинних.

8Бо Син Людський є господарем і суботи.

9І відійшовши звідти, прийшов Він до їхньої синагоги.

10І ось був там чоловік, що мав суху руку, і спитали Його, чи дозволено зціляти в суботу, щоб звинуватити Його.

11Він же сказав їм: чи є між вами людина, яка, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в суботу в яму, не візьме і не витягне її?

12Наскільки ж людина краща за вівцю! Отже, дозволено в суботу добро творити.

13Тоді каже чоловікові тому: простягни руку твою. Той простягнув, і стала вона здоровою, як і друга.

14Фарисеї ж, вийшовши, радилися проти Нього, як би Його погубити. Але Ісус, дізнавшись, пішов звідти.

15І пішло за Ним багато народу, і Він зцілив їх усіх.

16І заборонив, щоб не являли Його.

17Щоб справдилося сказане Ісайєю пророком, який говорить:

18це Отрок Мій, Якого Я обрав. Улюблений Мій, до Якого благоволить душа Моя. Покладу Дух Мій на Нього, і Він провістить народам суд.

19Не буде ні суперечити, ні кричати, і ніхто не почує на перехрестях голосу Його;

20тростини надломленої не переломить, і льону тліючого не загасить, доки не доведе суду до перемоги;

21і на ім’я Його уповатимуть народи.

22Тоді привели до Нього біснуватого — сліпого і німого; і Він зцілив його, так що сліпий і німий став говорити й бачити.

23І дивувався весь народ і говорив: чи не Цей є Христос, Син Давидів?

24Фарисеї ж, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як силою Вельзевула, князя бісівського.

25Але Ісус, знаючи думки їхні, сказав їм: усяке царство, що розділилося в собі, запустіє; і всяке місто чи дім, що розділилися у собі, не встоять.

26І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився в собі, як же встоїть царство його?

27І якщо Я силою Вельзевула виганяю бісів, то чиєю силою виганяють сини ваші? Тому вони будуть вам суддями.

28Коли ж Я Духом Божим виганяю бісів, то настало для вас Царство Боже.

29Або як може хто увійти в дім сильного та пограбувати його майно, якщо перше не зв’яже сильного? І тоді розграбує дім його.

30Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує.

31Тому кажу вам: всякий гріх і хула простяться людям, але на Духа хула не проститься людям.

32І коли хто скаже слово на Сина Людського, проститься йому, якщо ж хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому житті, ні в майбутньому.

33Або визнайте дерево добрим і плід його добрим; або визнайте дерево поганим і плід його поганим, бо дерево пізнається з плоду.

34Поріддя єхиднове, як можете добре говорити, злими будучи? Від повноти бо серця говорять уста.

35Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить лихе.

36Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний:

37бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений.

38Тоді деякі з книжників і фарисеїв сказали: Учителю, хочемо від Тебе знамення бачити.

39Він же сказав їм у відповідь: рід лукавий і перелюбний знамення шукає, та знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка.

40Бо як був Іона в утробі кита три дні і три ночі, так буде і Син Людський в серці землі три дні і три ночі.

41Мужі ниневійські постануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись після проповіді Іониної; а ось тут Більший за Іону.

42Цариця південна постане на суд з родом цим і осудить його, бо вона прийшла від краю землі послухати премудрість Соломонову; а ось тут Більший за Соломона.

43Коли ж нечистий дух вийде з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і не знаходить.

44Тоді каже: повернуся в дім мій, звідки я вийшов. І, прийшовши, знаходить його порожнім, заметеним і прибраним.

45Тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших за себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і буде для тієї людини останнє гірше від першого. Так буде і роду цьому лукавому.

46Коли ж Він ще промовляв до народу, Мати і брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.

47І хтось сказав Йому: он Мати Твоя і брати Твої стоять надворі і бажають говорити з Тобою.

48Він же відповів тому, хто говорив до Нього: хто Мати Моя і хто брати Мої?

49І, показавши рукою Своєю на учеників Своїх, сказав: ось мати Моя і брати Мої;

50бо хто творитиме волю Отця Мого Небесного, той брат Мій, і сестра, і мати Моя.