Matthew 20

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 19 Jump to: Chapter 21 →

1Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рано вранці наймати робітників для свого виноградника.

2І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

3А коли вийшов він близько третьої години, то побачив інших, що стояли на торгу без діла.

4І сказав їм: ідіть і ви до мого виноградника, і, що належатиме, дам вам. Вони пішли.

5А як вийшов він знову близько шостої і дев’ятої години, зробив так само.

6Нарешті, вийшовши об одинадцятій годині, він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: чого тут стоїте цілий день без діла?

7Вони кажуть йому: ніхто нас не найняв. Він говорить їм: ідіть і ви до виноградника мого і, що належатиме, одержите.

8Коли ж настав вечір, господар виноградника говорить управителеві своєму: поклич робітників і віддай їм плату, почавши з останніх і до перших.

9І ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію.

10Ті ж, які прийшли першими, гадали, що вони одержать більше, але й вони одержали по динарію.

11І, одержавши, стали дорікати господареві

12і говорили: ці останні попрацювали одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перетерпіли денний тягар і спеку.

13Він же сказав у відповідь одному з них: друже, я не скривдив тебе; чи не за динарій ти домовився зі мною?

14Візьми своє та йди. Я ж хочу і цьому останньому дати те ж, що і тобі.

15Хіба я не вільний по-своєму робити те, що хочу? Чи око твоє заздрісне через те, що я добрий?

16Так будуть останні першими, і перші — останніми; бо багато покликаних, та мало обраних.

17Ідучи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцять учеників окремо, і дорогою сказав їм:

18ось ми йдемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам, і вони засудять Його на смерть;

19і віддадуть Його язичникам на ганьбу, і побиття, і розп’яття; і на третій день воскресне.

20Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих з синами своїми і, вклоняючись, просила чогось у Нього.

21Він сказав їй: чого ти хочеш? Вона говорить Йому: скажи, щоб ці два сини мої сіли в Тебе один з правого боку, а другий з лівого у Царстві Твоїм.

22Ісус сказав у відповідь: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити, і хреститись хрещенням, яким Я хрещуся? Вони кажуть Йому: можемо.

23І говорить їм: чашу Мою будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститися; а дати сісти від Мене праворуч і ліворуч — не від Мене залежить, а кому уготоване Отцем Моїм.

24Почувши це, інші десять учеників обурились на обох братів.

25Ісус же, підізвавши їх, сказав: ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі володіють ними.

26Не так буде у вас: але хто хоче між вами бути більшим, нехай буде вам слугою.

27І хто хоче між вами бути першим, нехай буде вам рабом.

28Так само Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою на спасіння багатьох.

29І коли виходили вони з Єрихона, за Ним ішло багато народу.

30І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

31Народ же примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

32Ісус, зупинившись, підізвав їх і сказав: що хочете, щоб Я зробив вам?

33Вони говорять Йому: Господи, щоб відкрились очі наші.

34Ісус же, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей; і в ту ж мить прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.

← Chapter 19 Jump to: Chapter 21 →