Matthew 25

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 24 Jump to: Chapter 26 →

1Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч женихові.

2П’ять з них були мудрі, а п’ять — нерозумні.

3Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.

4Мудрі ж взяли оливи в посудинах разом із світильниками своїми.

5А оскільки жених забарився, то всі задрімали і поснули.

6Опівночі ж почувся крик: ось жених іде, виходьте назустріч йому.

7Тоді встали всі діви та й приготували світильники свої.

8Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.

9А мудрі відповіли, кажучи: а як і нам, і вам не стане? Ідіть краще до продавців та й купіть собі.

10Коли ж пішли вони купувати, прийшов жених, і ті, які були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися.

11Пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! Відчини нам.

12Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.

13Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.

14Так само один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм майно своє:

15одному дав п’ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному за спроможністю його, і відразу ж виїхав.

16Той раб, який одержав п’ять талантів, пішов і використав їх на діло, і набув інші п’ять талантів.

17Так само і той, який одержав два таланти, набув інші два.

18А той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю, і заховав срібло господаря свого.

19Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає від них звіту.

20Підійшов той, який одержав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: господарю, п’ять талантів ти дав мені; ось ще п’ять талантів, які я здобув на них.

21Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.

22Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю, два таланти ти дав мені; ось інші два таланти, що я здобув на них.

23Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.

24Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! Я знав тебе, як жорстоку людину, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;

25і, побоявшись, пішов і заховав талант твій у землю; ось тобі твоє.

26Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав;

27тоді треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком.

28Отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.

29Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має.

30А негідного раба вкиньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, нехай слухає!

31Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,

32і зберуться перед Ним усі народи; і відділить їх одних від одних, як пастир відділяє овець від козлів.

33І поставить овець праворуч Себе, а козлів — ліворуч.

34Тоді скаже Цар тим, які праворуч від Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу.

35Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;

36був нагим, і ви зодягли Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.

37Тоді скажуть Йому праведники у відповідь: Господи!

38Коли ми бачили Тебе голодним, і нагодували? Або спраглим, і напоїли? Коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? Або нагим, і зодягли?

39Коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе?

40І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили.

41Тоді скаже й тим, які ліворуч від Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його.

42Бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; спраглим був, і ви не напоїли Мене;

43був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не зодягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене.

44Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господи! Коли ж ми бачили Тебе голодним, або спраглим, чи подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці і не послужили Тобі?

45Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: не зробивши цього одному з менших цих, Мені не зробили.

46І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.

← Chapter 24 Jump to: Chapter 26 →