bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Matthew 22
Matthew 22
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 23 →
1
Ісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:
2
Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який справляв весілля синові своєму.
3
І послав рабів своїх покликати запрошених на весілля; і не схотіли прийти.
4
Знову послав інших рабів, говорячи: скажіть званим: ось я приготував мій обід, телят моїх і, що відгодоване, заколоте, і все готове; приходьте на весілля.
5
Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто на свої торги.
6
Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.
7
Почувши про це, цар розгнівався і, пославши військо своє, винищив тих убивць і спалив місто їхнє.
8
Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а покликані не були достойні.
9
Отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля.
10
І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося гістьми.
11
Цар, увійшовши подивитись на гостей, побачив там чоловіка, вбраного не у весільний одяг.
12
І каже йому: друже, чому ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав.
13
Тоді цар сказав слугам: зв’язавши йому руки і ноги, візьміть його і киньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів.
14
Бо багато покликаних, та мало обраних.
15
Тоді фарисеї пішли і радились, як би впіймати Його на слові.
16
І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий і істинно путі Божої вчиш, і не прагнеш будь-кому догодити, бо не зважаєш ні на яку особу.
17
Отже, скажи нам, як Тобі здається, чи годиться платити подать кесареві, чи ні?
18
Ісус же, знаючи їхнє лукавство, сказав: чого спокушаєте Мене, лицеміри?
19
Покажіть Мені монету, якою платиться податок. Вони принесли Йому динарій.
20
І говорить їм: чиє це зображення і напис?
21
Кажуть Йому: кесаря. Тоді говорить їм: отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богові.
22
Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
23
В той день приступили до Нього саддукеї, які говорять, що не існує воскресіння, і запитали Його:
24
Учителю! Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то брат його нехай візьме жінку його і відродить потомство брата свого.
25
Було в нас сім братів; перший, одружившись, помер і, не маючи дітей, лишив жінку свою братові своєму.
26
Так само і другий, і третій, навіть до сьомого.
27
А після всіх померла і жінка.
28
Отже, після воскресіння, котрого з семи буде вона жінкою? Бо всі мали її.
29
Ісус сказав їм у відповідь: помиляєтесь, не знаючи ні Писання, ні сили Божої.
30
Бо після воскресіння не женяться, не виходять заміж, а перебувають як ангели Божі на небесах.
31
А про воскресіння мертвих, невже не читали ви сказаного вам Богом:
32
Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова. Бог не є Бог мертвих, а живих.
33
І, чуючи, народ дивувався вченню Його.
34
А фарисеї, почувши, що Він посоромив саддукеїв, зібралися разом.
35
І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:
36
Учителю, яка заповідь найбільша в законі?
37
Ісус сказав йому: полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю.
38
Це є перша і найбільша заповідь.
39
Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе.
40
На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки.
41
Коли зібралися фарисеї, Ісус спитав їх:
42
що ви думаєте про Христа, чий Він Син? Кажуть Йому: Давидів.
43
Говорить їм: то як же Давид, у Дусі Божому, зве Його Господом, кажучи:
44
сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх.
45
Отже, якщо Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46
І ніхто не зміг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не смів запитувати Його.
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 23 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28