bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
/
Luke 1
Luke 1
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 2 →
1
Оскільки багато хто брався за складання розповіді про речі, що сталися в нас,
2
і, як нам передали їх ті, що з самого початку були очевидцями й слугами слова,
3
то вподобав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високодостойний Теофіле,
4
щоб ти пізнав достовірність і точність науки, якої навчився.
5
У дні Ірода, Юдейського царя, був один священик, на ім'я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Ааронових, а ім'я її - Єлизавета.
6
Були обоє праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.
7
І не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постарілися в днях своїх.
8
Одного разу, як він за своєю денною чергою служив перед Богом,
9
за звичаєм священства випало йому покадити, ввійшовши до Господнього храму.
10
І безліч народу молилася знадвору під час кадіння.
11
З'явився йому Господній ангел, що стояв праворуч кадильного жертовника.
12
Стривожився Захарія, побачивши, і страх напав на нього.
13
Промовив до нього ангел: Не бійся, Захаріє, бо почуто твою молитву; твоя дружина Єлизавета народить тобі сина і даси йому ім'я Іван.
14
І буде тобі радість та веселість, і багато хто зрадіє з його народження.
15
Бо він буде великий перед Господом, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.
16
Наверне багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога,
17
і він ітиме перед ним духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а невірних - до мудрості праведних, щоб приготувати Господеві підготовлений народ.
18
І промовив Захарія до ангела: Із чого я це пізнаю? Адже я старий, та й дружина моя зістарілася в днях своїх.
19
У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.
20
І ось ти замовкнеш і не зможеш мовити до того дня, поки це не збудеться, - за те, що ти не повірив моїм словам, які збудуться свого часу!
21
Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він барився в храмі.
22
Коли він вийшов, то не міг говорити до них; вони зрозуміли, що побачив видіння в храмі; а він говорив знаками їм, але залишився німий.
23
І коли скінчилися дні його служби, він пішов до своєї оселі.
24
А після тих днів зачала його дружина Єлизавета і таїлася п'ять місяців, кажучи:
25
Так мені вчинив Господь у ті дні, коли пожалів, щоб зняти мою ганьбу перед людьми.
26
А на шостім місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до Галилейського міста Назарета,
27
до діви, зарученої з чоловіком на ім'я Йосип, із дому Давидового, а ім'я діви - Марія.
28
І ввійшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті, Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].
29
Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означає це привітання.
30
Ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла ласку в Бога.
31
І ось, зачнеш в собі і народиш Сина, даси Йому ім'я Ісус.
32
Він буде великий і Сином Всевишнього названий; дасть йому Господь Бог пристол його батька Давида,
33
і довіку царюватиме в домі Якова, і його царюванню не буде кінця.
34
І озвалась Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?
35
У відповідь ангел сказав її: Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього тебе обгорне; тому й Святе, що народиться, назветься Сином Божим.
36
Ось і твоя родичка Єлизавета, і та зачала сина у своїй старості, і вже є на шостому місяці, хоч звуть її неплідною;
37
але не буває безсилим у Бога жодне слово.
38
А Марія промовила: Я раба Господня, хай буде мені за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39
Тими днями Марія, вставши, поспіхом пішла в гірські околиці, до міста Юдиного.
40
І ввійшла до Захарієвої оселі, привітала Єлизавету.
41
Коли ж почула Єлизавета Маріїне привітання, заворушилося немовля в її лоні. Єлизавета сповнилася Святим Духом,
42
і скрикнула голосно та промовила дуже голосно: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твого лона!
43
І звідки ж мені це, щоб до мене прийшла мати мого Господа?
44
Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моєму лоні.
45
Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться те, що було сказане їй Господом!
46
А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
47
і радіє дух мій у Бозі, Спасі моїм.
48
Бо зглянувся на покору раби своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,
49
бо зробив мені велике сильний! І святе ім'я його,
50
і милість його з роду в рід для тих, що бояться його.
51
Він показав силу руки своєї, розсівав гордих думками сердець своїх,
52
скинув сильних з престолів і підніс покірних,
53
голодним дав достаток, а багатих відпустив з нічим.
54
Пригорнув Ізраїля, слугу свого, щоб згадати те милосердя,
55
так як прорік був до батьків наших - Авраама і роду його аж до віку.
56
Перебула ж Марія з нею якихось три місяці і повернулася до своєї оселі.
57
А Єлизаветі настав час родити, і вона народила сина.
58
Почули сусіди та її родина, що Господь щедро вилив своє милосердя на неї, і тішилися разом з нею.
59
Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і називали його ім'ям його батька - Захарією.
60
Озвалася мати його та й сказала: Ні, хай буде названий Іваном.
61
І сказали їй, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім'ям.
62
І знаками питали його батька, як хотів би його назвати.
63
Попросивши дощечку, написав слова: Його ім'я - Іван. І всі дивувалися.
64
У ту мить відкрилися його вуста і його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
65
І страх напав на всіх їхніх сусідів, і в усіх Юдейських землях розповідалося про всі ці події.
66
Усі, що почули це, зважували в серці своїм, кажучи: Ким же буде ця дитина? Господня рука була таки з нею!
67
Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, кажучи:
68
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, бо відвідав і визволив свій народ,
69
підніс нам ріг порятунку в оселі свого слуги Давида,
70
як був заповідав устами святих одвіку своїх пророків,
71
що визволить нас від наших ворогів та з рук наших ненависників, щоб
72
показати милосердя нашим батькам, згадати свій святий Завіт,
73
що дотримає присягу, якою присягався нашому батькові Авраамові,
74
щоб ми визволилися з рук ворогів та без страху
75
служили йому в святості й справедливості, поки житимемо.
76
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу;
77
щоб дати пізнати його народові спасіння через відпущення його гріхів;
78
щоб завдяки великому милосердю нашого Бога, яке він злив на наш Схід з висоти,
79
освітити тих, що перебувають у темряві й смертельній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру.
80
А дитина росла й міцніла духом, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 2 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24